Єршов Р. Д.: наукові статті
http://ir.stu.cn.ua/123456789/18896
2024-03-29T09:10:54ZПорівняльний аналіз топологій та алгоритмів для відстежувачів точки максимальної потужності у фотоелектричних системах
http://ir.stu.cn.ua/123456789/29006
Порівняльний аналіз топологій та алгоритмів для відстежувачів точки максимальної потужності у фотоелектричних системах
Якушкін, Т.; Єршов, Р. Д.; Степенко, С. А.
Стаціонарні сонячні електричні станції, що складаються з масиву сонячних панелей, – одні з найбільш вагомих складових автономних електричних мереж. Враховуючи різноманітність існуючих топологій та методів відстежування точки максимальної потужності, метою даної роботи є огляд топологій перетворювачів, класифікація алгоритмів МРРТ та їх порівняльний аналіз. На основі проведеного аналітичного огляду складено порівняльну таблицю
для розглянутих алгоритмів. У процесі порівняння основних алгоритмів МРРТ встановлено, що інтелектуальні алгоритми мають ряд переваг над базовими. Але реалізація таких алгоритмів є комплексною і потребує більших обчислювальних ресурсів, що донедавна становило істотну проблему.
Якушкін, Т. Порівняльний аналіз топологій та алгоритмів для відстежувачів точки максимальної потужності у фотоелектричних системах / Т. Якушкін, Р. Єршов, С. Степенко // Технічні науки та технології. - 2023. - № 2 (32). - С. 321-339.
2023-01-01T00:00:00ZНадвисокорівневе програмування системи електроприводів квадрокоптерів та автономних роботів
http://ir.stu.cn.ua/123456789/25910
Надвисокорівневе програмування системи електроприводів квадрокоптерів та автономних роботів
Войтенко, В. П.; Єршов, Р. Д.
Розробка програмного проєкту для системи керування електроприводами безпілотного літального апарату
(БПЛА) та автономного робота (АР) зазвичай виконується мовами програмування високого або середнього рівня, що
збільшує обсяг, складність та час створення коду. У роботі експериментально підтверджена ефективність надвисокорівневого програмування для створення прототипу системи керування електроприводами БПЛА та АР безпосередньо з імітаційної моделі з використанням Embedded Coder® та інструменту STM32 embedded target for MATLAB®
and Simulink®.
Войтенко, В. Надвисокорівневе програмування системи електроприводів квадрокоптерів та автономних роботів / В. Войтенко, Р. Єршов // Технічні науки та технології. – 2021. – № 4 (26). – С. 129-139.
2021-01-01T00:00:00ZМоделі елементів системи електроприводів квадрокоптерів та автономних роботів
http://ir.stu.cn.ua/123456789/18700
Моделі елементів системи електроприводів квадрокоптерів та автономних роботів
Войтенко, В. П.; Єршов, Р. Д .
Актуальність теми дослідження. Мінімізація енергоспоживання електроприводами безпілотного літального апарату (БПЛА) або робота дозволяє підвищити ступінь автономності (дальність, швидкість, або час дії).
Постановка проблеми. У середовищі для багатодоменного моделювання на рівні структурних схем Simulink®, яке інтегроване з MATLAB®, представлено декілька моделей електричних двигунів, автономних джерел живлення, а також елементів систем керування. Адекватний підбір блоків, які б дозволили успішно відтворити прототип реальної фізичної системи керування, потребує окремого вирішення.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Більшість публікацій із моделювання в цій предметній галузі сфокусовано або на докладному описі роботи з MATLAB® та Simulink®, або на моделюванні динаміки автономних апаратів та керуванні ними для забезпечення позиціонування у просторі.
Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Питання оптимізації енергоспоживання автономного об’єкта з кількома електроприводами залишається поза увагою.
Постановка завдання. Дослідження зосереджено на аналізі наявних Simulink-моделей електродвигунів, елементів живлення та керування, які можна було б використати для подальшої розробки системи керування БПЛА або робота з автономним живленням.
Виклад основного матеріалу. Розглянуті особливості моделювання автономних апаратів, визначена динаміка окремого двигуна, сформульовано вимоги щодо точності стабілізації швидкості обертання ротора, проаналізовані блоки Simulink для автономних апаратів, на основі яких запропонована комплексна модель електропривода для автономного апарата.
Войтенко, В. П. Моделі елементів системи електроприводів квадрокоптерів та автономних роботів / В. П. Войтенко, Р. Д. Єршов // Технічні науки та технології. - 2019. - № 3 (17). - С. 175-187.
2019-01-01T00:00:00ZРеалізація блока просторово-векторної широтно-імпульсної модуляції у складі контролера індукційного двигуна на базі пліс
http://ir.stu.cn.ua/123456789/17658
Реалізація блока просторово-векторної широтно-імпульсної модуляції у складі контролера індукційного двигуна на базі пліс
Яценко, С. І.; Войтенко, В. П.; Єршов, Р. Д.
Актуальність теми дослідження. Вдосконалення електромобілів і громадського електротранспорту відбувається за рахунок переходу на електричні тягові установки прямого частотно-керованого привода на основі індукційного двигуна із короткозамкненим ротором та векторною системою керування. Постановка проблеми. Якість роботи обмежує швидкодія цифрової системи керування, яка має виконувати велику кількість складних обчислень над векторами. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У рішеннях на основі сигнальних мікроконтролерів із вбудованими апаратними модулями максимальна частота ШІМ обмежена архітектурою процесора послідовної дії. У структурах з використанням ПЛІС функції координатних перетворень реалізовано на основі логічних і арифметичних субблоків, які в результаті синтезу займатимуть надмірний обсяг ресурсів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Більш ефективне рішення – із визначенням тригонометричних функцій табличним методом з перемиканням базових векторів за допомогою окремого детермінованого цифрового автомата. Постановка завдання. Метою дослідження є розробка алгоритмів побудови блоку просторово-векторної широтно-імпульсної модуляції у складі контролера індукційного двигуна на базі ПЛІС і реалізація окремих складових із використанням мови опису апаратури VHDL. Виклад основного матеріалу. Запропонована структура та алгоритм функціонування блоку у складі відслідковувача сектора векторної модуляції, детермінованого автомата векторної модуляції, реверсивного лічильника, таблиці відліків функції синуса, двоканального ШІ-модулятора, блоку розподілу сигналів модуляції. Усі блоки описано на VHDL і об’єднано у глобальну сутність. На часових діаграмах вихідних сигналів векторного модулятора присутнє заповнення ШІМ-сигналом, який промодульовано за синусоїдальним законом. Висновки відповідно до статті. Розроблено новий алгоритм побудови гнучкого блока просторово-векторної широтно-імпульсної модуляції у складі контролера індукційного двигуна на базі структур змінної розрядності в ПЛІС.
Яценко, С. І. Реалізація блока просторово-векторної широтно-імпульсної модуляції у складі контролера індукційного двигуна на базі ПЛІС / С. І. Яценко, В. П. Войтенко, Р. Д. Єршов // Технічні науки та технології. – 2018. – № 1 (11). – С. 140-149.
2018-01-01T00:00:00Z