Організаційно-економічний механізм розвитку агропромислового комплексу регіонів

Abstract

У роботі вперше обґрунтовано концептуальні положення що ґрунтуються на системі загальноекономічних та специфічних принципів й передбачають комплекс заходів щодо елімінації перешкод розвитку АПК регіонів та посилення процесів активізації розвитку АПК у складі регіональних господарських систем. Удосконалено стратегічний підхід до впровадження організаційно-економічних заходів щодо розвитку АПК регіонів, який, враховує, зокрема реалізацію оціночних процедур, визначення об’єктів докладання зусиль і складу управлінського інструментарію розвитку АПК регіонів, за умов розвитку у вертикально інтегрованих агропромислових структур, активізацію лізингових відносин, задіяння інтелектуального капіталу. Обгрунтовано компонентну структуру організаційно-економічного механізму розвитку АПК регіонів, що сформована за використанням системного, синергетичного, ресурсного та ситуаційного підходів. Удосконалено теоретико-методичні положення щодо функціонування організаційно-економічного механізму розвитку АПК регіонів, що враховують особливості функціонування комплексу, з позицій гармонізації функціонування всіх його сфер, виділяючи секторальні особливості регіонального потенціалу щодо забезпечення засобами виробництва, виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, збереження, логістики та доведення до споживача задля забезпечення відтворювальних процесів у складі продуктивних сил. На основі дослідження наукових шкіл щодо структурування національного господарства та ролі аграрної сфери у розвитку економіки уточнено сутність понять: «розвиток агропромислового комплексу»; «організаційно-економічний механізм»; «організаційно-економічний механізм активізації розвитку агропромислового комплексу». Обґрунтувано оціночні показники розвитку АПК регіонів, що базується на дотриманні принципів системності, універсальності та узгодженості, використанні експертно-статистичного методу їх вибору та множинної регресії для знаходження згорток при розв’язках матричних рівнянь оціночних показників сфер АПК на основі кореляційного аналізу, що підтверджується відсутністю ознак мультиколінеарності й симультативності між оціночними показниками при знаходженні коефіцієнтів парної кореляції. Набуло подальшого розвитку критеріальні підходи до оцінки ефективності організаційно-економічного механізму розвитку АПК регіонів, що побудований з використанням моделі нелінійної динаміки у вигляді системи диференціальних рівнянь та дозволяє побудувати оптимістичний прогноз розвитку АПК регіонів. Встановлено систематизація перешкод розвитку АПК регіонів, що базується на встановленні пентагрупи перешкод: макрорівня, пов’язаних з державним та регіональним управлінням та підтримкою розвитку сфер АПК; екологічного; логістичного; інформаційно-аналітичного та технологічного характеру, що дає можливість обґрунтувати напрями дії організаційно-економічного механізму на їх елімінацію із урахуванням потенційних можливостей та конкурентних переваг сталого просторового розвитку. Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що теоретичні й методичні положення дисертаційної роботи доведені до рівня конкретних пропозицій та методичних рекомендацій щодо функціонування організаційно-економічного механізму розвитку АПК регіонів.