Державне регулювання енергоефективності житлово-комунального господарства України

Abstract

Дослідження присвячено обґрунтуванню теоретичних і практичних засад запровадження енергозберігаючих технологій з урахуванням вітчизняного та закордонного досвіду в житлово-комунальному господарстві. У дисертації визначено, що державне регулювання енергоефективності житлово-комунального господарства доцільно розглядати як комплекс взаємопов’язаних організаційно-інституційних, нормативно-правових, фінансово-економічних, інформаційно-аналітичних та інноваційних механізмів (методів, інструментів, важелів, форм, засобів), які застосовуються органами державної влади. Визначені складові системи державного регулювання енергоефективності житлово-комунального господарства. Обґрунтовані напрями адаптації європейського досвіду щодо державного регулювання енергоефективності житлово-комунального господарства. На основі вивчення досвіду використання програмного комплексу LEAP у країнах Європи для оцінювання та аналізу систем енергозбереження, визначено можливості використання програмного комплексу LEAP для удосконалення та аналізу систем енергозбереження в умовах України. Запропоновано концепцію стратегічного розвитку державного регулювання енергоефективності житлово-комунального господарства. Ця концепція містить головну мету, принципи та підсистеми забезпечення її функціонування. Удосконалено механізм регулювання енергоефективності житлово-комунального господарства на засадах державно-приватного партнерства у контексті забезпечення розвитку національної економіки, що, на відміну від існуючих, передбачає виконання головних функцій, реалізацію відповідних інструментів та дотримання сукупності принципів з метою формування довгострокових відносин держави та приватного сектору. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення існуючих методів оцінювання та аналізу систем енергоефективності житлово-комунального господарства.