DSpace JSPUI
DSpace зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.stu.cn.ua/123456789/14834Повний запис метаданих
| Поле DC | Значення | Мова |
|---|---|---|
| dc.contributor.author | Царенок, А. В. | - |
| dc.date.accessioned | 2017-08-09T07:50:59Z | - |
| dc.date.available | 2017-08-09T07:50:59Z | - |
| dc.date.issued | 2017 | - |
| dc.identifier.uri | http://ir.stu.cn.ua/123456789/14834 | - |
| dc.description | Царенок, А. В. Критика видовищно-розважальної культури в контексті візантійської естетики аскетизму / А. В. Царенок // Проблеми соціальної роботи: філософія, психологія, соціологія. - 2017. - № 1 (9). - С. 78-85. | en_US |
| dc.description.abstract | Досліджуючи естетичні виміри аскетичної традиції Візантії, автор статті аналізує роздуми церковних діячів про видовищно-розважальну культуру Античності й раннього Середньовіччя – про мирські пісні, танці, театральні дійства, криваві змагання тощо. Вдаючись до традиційної в межах історико-естетичних студій констатації, що осмислення Отцями й учителями Церкви популярних у тогочасному суспільстві розваг супроводжується їх суворою критикою, А. Царенок пропонує звернути увагу й на інший, менш відомий аспект аскетико-естетичного вчення. Як переконує всебічне вивчення естетики аскетизму, ригоризм естетичних поглядів візантійських релігійних мислителів може доповнюватись розсудливою полегкістю до немочі духовно недосконалих осіб. | en_US |
| dc.language.iso | uk | en_US |
| dc.publisher | Чернігів : ЧНТУ | en_US |
| dc.relation.ispartofseries | Проблеми соціальної роботи: філософія, психологія, соціологія;№ 1 (9) | - |
| dc.subject | естетика аскетизму | en_US |
| dc.subject | візантійська культура | en_US |
| dc.subject | видовищно-розважальна культура | en_US |
| dc.subject | ригоризм | en_US |
| dc.subject | аскетизм | en_US |
| dc.subject | эстетика аскетизма | en_US |
| dc.subject | византийская культура | en_US |
| dc.subject | зрелищно-развлекательная культура | en_US |
| dc.subject | aesthetics of the asceticism | en_US |
| dc.subject | Byzantine culture | en_US |
| dc.subject | spectacle and entertainment culture | en_US |
| dc.subject | rigorism | en_US |
| dc.subject | asceticism | en_US |
| dc.title | Критика видовищно-розважальної культури в контексті візантійської естетики аскетизму | en_US |
| dc.title.alternative | Критика зрелищно-развлекательной культуры в контексте византийской эстетики аскетизма | en_US |
| dc.title.alternative | Сriticism of spectacle and entertainment culture in the context of byzantine aesthetics of the asceticism | en_US |
| dc.type | Article | en_US |
| dc.description.abstractalt1 | Изучая эстетические измерения аскетической традиции Византии, автор статьи анализирует размышления церковных деятелей о зрелищно-развлекательной культуре Античности и раннего Средневековья – о мирских песнях, танцах, театральных действах, кровавых состязаниях и т. д. Прибегая к традиционной в рамках историко-эстетических студий констатации, что осмысление Отцами и учителями Церкви популярных в обществе тех времѐн развлечений сопровождается их строгой критикой, А. Царенок предлагает обратить внимание и на иной, менее известный аспект аскетико-эстетического учения. Как убеждает всестороннее исследование эстетики аскетизма, ри-горизм эстетических воззрений византийских религиозных мыслителей может дополняться рассудительной снисходительностью к немощи духовно несовершенных людей. | en_US |
| dc.description.abstractalt2 | The further exploration of the Byzantine aesthetics of the asceticism as of the source of Kyiv Rus’ religious and aesthetical tradition represents the actual task of domestic historical and aesthetical discourse. Studying the aesthetical ideas of the most famous theologians of Byzantium (for example, of sts. Vasiliy, the Great, Grigoriy, the Theologian, Ioann Chrysostom, Grigoriy, bishop of Niss), scientists regularly pay attention to their understanding of different means of secular entertaining in particular. The usual conclusion of such stydies is the following: Fathers and teachers of Church criticize the ancient and the post-ancient spectacle and entertainment culture severely. One must admit, that this negative attitude towards such kinds of entertainment as worldly singing, dancing, enjoying of theatrical spectacles, horse-races, brutal and bloody competitions, etc. is quite natural reaction of Orthodox philosophers. As sincere believers, champions of Christian religious, moral and aesthetic ideals, they could not accept a lot of popular means of entertaining of the ancient and post-ancient worlds because of their amoral and conflict-provoking character and strong connection with paganism. Besides, the numerous phenomena of secular spectacle and entertainment culture were able to prevent person from true spiritual life – from praying, seeking the good psychoemotional state and seeking to make good works and other ascetic practices. At the same time, the Orthodox ascetic and aesthetical tradition has nothing to do with radical negation towards the whole sensual reality, fanaticism and total ignoring of the wishes of person, whose inner world is not perfect yet. Reminding about one episode from Life of st. Grigoriy, bishop of New Caesarea, A. Tsarenok underlines, that aesthetics of the asceticism is able to manifest reasonable indulgence to people, who are in need of entertaining so far. This indulgence, connected with changing of character of entertainment, makes possible a gradual spiritual perfection of person. | en_US |
| Розташовується у зібраннях: | Проблеми соціальної роботи: філософія, психологія, соціологія. — 2017. — №1 (9) | |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| 78-85.pdf | стаття | 314,5 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.