1. Електронний репозиторій Чернігівського Національного Технологічного Університету
  2. ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ НУ «Чернігівська політехніка»
  3. Проблеми соціальної роботи: філософія, психологія, соціологія
  4. 2016
  5. Проблеми соціальної роботи: філософія, психологія, соціологія. — 2016. — №2 (8)
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.stu.cn.ua/123456789/14865
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЛебідь, А. Є.-
dc.date.accessioned2017-08-19T07:30:27Z-
dc.date.available2017-08-19T07:30:27Z-
dc.date.issued2016-
dc.identifier.urihttp://ir.stu.cn.ua/123456789/14865-
dc.descriptionЛебідь, А. Є. Реалізм наукової істини у філософії Б. Рассела / А. Є. Лебідь // Проблеми соціальної роботи: філософія, психологія, соціологія. - 2016. - № 2 (8). - С. 94-104.en_US
dc.description.abstractДосліджується проблема істини у логіко-семантичній системі Б. Рассела. Істина у британського філософа постає як відповідність «фактам», що уможливлює висновування щодо розуміння Б. Расселом феномену істини у її класичному варіанті. Зважаючи на це, автор доводить, що Б. Рассел є прихильником реалістської парадигми в аналітичній філософії.en_US
dc.language.isouken_US
dc.publisherЧернігів : ЧНТУen_US
dc.relation.ispartofseriesПроблеми соціальної роботи: філософія, психологія, соціологія;№ 2 (8)-
dc.subjectістинаen_US
dc.subjectсемантикаen_US
dc.subjectсмислen_US
dc.subjectзначенняen_US
dc.subjectфактen_US
dc.subjectвідповідністьen_US
dc.subjectистинаen_US
dc.subjectсмыслen_US
dc.subjectзначениеen_US
dc.subjectсоответствиеen_US
dc.subjecttruthen_US
dc.subjectsemanticsen_US
dc.subjectsenseen_US
dc.subjectvalueen_US
dc.subjectfacten_US
dc.subjectcorrespondenceen_US
dc.titleРеалізм наукової істини у філософії Б. Расселаen_US
dc.title.alternativeРеализм научной истины в философии Б. Расселаen_US
dc.title.alternativeThe realism of scientific truth in Bertrand Russell’s philosophyen_US
dc.typeArticleen_US
dc.description.abstractalt1Исследуется проблема истины в логико-семантической системе Б. Рассела. Истина у британского философа выступает как соответствие «фактам», что указывает на классическое ее понимание Б. Расселом. Автор доказывает, что Б. Рассел является сторонником реалистской парадигмы в аналитической философии.en_US
dc.description.abstractalt2The problem of truth in Russell`s systems are investigated. The article investigates some aspects of correspondence theory of truth. The author proposes the arguments that defines the specifics it in the context of modern epistemology. Ways of representation of the correspondence theory of truth, the causes of the crisis in its perception and evaluation are analyzed. The author deduces that truthfalsehood opposition is presented in their works in its classical variant. The possibility of analysis of true meanings in ordinary and artificial language is investigated. In the paper the author shows an important role of the theory of truth in formation and development of Russell’s philosophy. The author deduces that Russell’s model recreates Frege’s ideas in terms of language representing extra-linguistic sphere and relation between name and reference being equivalent. In the context of such model, a human acts as an actor whose acts of knowledge through encounter are means to define the references of names. There is a universal language, the logical analysis of which can be used to resolve metaphysical problems and that complements the only possible world, the structure of which is identical to the structure of language. According to British philosopher, logical analysis would be auspicious for philosophy only under the condition of examining the scientific ontology that can align with the linguistic means of analysis. In order to create the perfect language, the ordinary language should be altered in a way to avoid references to unclear entities, eschew contradictory and false descriptions. Thus, the necessity for a proposition to be true would equal the necessity for it to be real. Such view of the correlation between logic and ontology is based on Russell’s assumption of atomistic, discreet structure of the world. According to this theory, the world is constituted by atoms (particulars or individuals), among which Russell distinguishes also facts expressed in the form of propositions. Depending on the whether a given proposition corresponds to a fact, it can be either true or false. Marcus points out that Russell reconsidered his views on atoms quite often and quite substantially. Hence, the mere assumption of the reality of such entities as propositions, their abstract qualities, and relations can apparently actualize the Platonic type of realism. Only after taking into account the counterarguments proposed by Ludwig Wittgenstein1, Russell finally denies abstract entities their ontological status.2 In terms of epistemology, Russell described his position as analytic empiricism. It is also necessary to note that the notion of experience was one of the key points of Russell's philosophy. However, the interpretation of this concept is rather wide since, according to the British philosopher, the source of any experience lies in the intermediate perception. The author argues that Russell is a supporter of the realist paradigm in analytic philosophy.en_US
Розташовується у зібраннях:Проблеми соціальної роботи: філософія, психологія, соціологія. — 2016. — №2 (8)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
94-104.pdfстаття276,66 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити
Показати базовий опис матеріалу Перегляд статистики


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.