Методика реалізації супутникових технологій кінематичного позиціонування для геодезичних полігонів

Abstract

Актуальність теми дослідження. Навчально-геодезичні полігони створювалися декілька десятиліть тому для забезпечення проведення навчальних практик студентів, наукових досліджень та відповідали своєму призначенню. Проте із застосуванням сучасних GNSS -приймачів та електронних тахеометрів потреба у модернізації геодезичних мереж згаданих полігонів стала очевидною.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку супутникових технологій координатного забезпечення все більше уваги приділяється досягненню високої точності результатів спостережень. Особливо це стосується проведення GNSS-спостережень на пунктах навчально-геодезичних полігонів, які створювалися тодішніми геодезичними технологіями кілька десятків років тому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Навчально-геодезичні полігони створювалися на базах навчальних закладів, які мали відповідні ліцензовані напрями підготовки студентів з геодезії, землевпорядкування, будівництва, архітектури, тощо. Розміри та форми згаданих полігонів залежали від багатьох чинників, а в основному, від спроможностей навчального закладу та перспектив його розвитку, ліцензованого обсягу студентів цих напрямів підготовки і т. і. Так, з 1974 року створювалася база навчально-геодезичного полігону «Львівської політехніки», яка надзвичайно вдало розмістилася на мальовничому схилі вздовж Бережанського ставу та займає площу майже 9 га. Бережанський геодезичний полігон об’єднує понад сотню пунктів, які довший час використовувались у навчальних та наукових цілях і повністю відповідали своєму призначенню. Проте із застосуванням сучасних GNSS-приймачів та електронних тахеометрів гостро постала потреба модернізації геодезичної мережі. Супутникові спостереження на геодезичній мережі полігону виконувалися протягом 1999-2008 рр. різними приладами та різною тривалістю. Подібні полігони з використанням супутникових технологій створювалися у різних місцях і мали за мету також метрологічну атестацію GPS-обладнання [1, 2].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. З часу створення мережі навчально-геодезичного полігону ЧНТУ повторні геодезичні спостереження на полігоні не проводилися. Зважаючи на це та з метою модернізації існуючої геодезичної мережі нами були проведені повторні вимірювання та GNSS - спостереження на пунктах планово-висотної мережі навчально-геодезичного полігону ЧНТУ «Фортуна». Так як пункти мережі розташовані у залісеній місцевості, особлива увага приділялася застосуванню та дослідженню супутникових технологій у режимі кінематики реального часу.

Постановка завдання. Головною метою цієї роботи передбачалося модернізувати існуючу мережу навчально-геодезичного полігону Чернігівського національного технологічного університету шляхом прокладання ходів електронної полігонометрії та реалізації сучасної методики супутникових спостережень в режимі кінематики реального часу.

Виклад основного матеріалу. Унікальність розташування геодезичного полігону на території історико - заповідного урочища о. Святого накладало додаткові умови щодо розробки програми спостережень, а саме, при відсутності можливості відновлення видимостей між суміжними точками мережі компенсувалася закладанням додаткових пунктів. Спостереження на пунктах полігону проводились в режимі реального часу GNSS – приймачем. Усі розрахунки координат виконувались у програмному забезпеченні GeoMax X-PAD. Оцінку проекту полігонометричної мережі виконували за допомогою програмного забезпечення CREDO DAT 3.10. Визначення координат пунктів проводилося також шляхом прокладання тахеометричних ходів, при опрацюванні яких відносна похибка планового положення відповідає точності полігонометрії 4 класу. Проаналізовано також результати точності отриманих нами координат в RTK- режимі за критеріями коефіцієнта закритості горизонту.

Висновки. Для даних умов спостережень пунктів геодезичного полігону з унікальною локацією на території заповідника у залісеній місцевості краще використовувати класичні методи координатного забезпечення як такі, що забезпечують надійніші та точніші результати. При цьому точність спостережень в RTK - режимі у цих умовах залишається нижчою.