Дифузійне зварювання у вакуумі жароміцного сплаву на Ni основі

Abstract

Актуальність теми дослідження. Дифузійне зварювання нікелевих жароміцних сплавів є перспективним процесом. Постановка проблеми. Складність отримання з’єднань із жароміцних сплавів на основі нікелю методом дифузійного зварювання полягає в наявності на їх поверхні шару оксиду, а також їх низькій пластичності. Аналіз досліджень і публікацій. У процесі зварювання жароміцних нікелевих сплавів необхідно застосовувати досить жорсткі режими зварювання. Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Застосовування для зварювання прошарків з чистих пластичних металів хоча і сприяє формуванню зварного з’єднання, але створює в зоні з’єднання ділянки з хімічною неоднорідністю, що негативно позначається на фізико-хімічних властивостях з’єднання. Постановка завдання. Дослідження впливу структурних характеристик та хімічного складу багатошарової фольги на особливості формування з’єднань із жароміцного сплаву на Ni основі. Виклад основного матеріалу. Проведено дослідження зі зварювання сплаву ЖС6К через багатошарові фольги систем Al – Ni і Co – Ti. Висновки. Складність отримання з’єднань із жароміцних сплавів на основі нікелю методом дифузійного зварювання полягає в наявності на їх поверхні шару, який складається зі стійкого оксиду. Низька пластичність сплавів негативно впливає на формування фізичного контакту і, як наслідок цього, на процес схоплювання поверхонь. Встановлено, що використання як проміжних прошарків фольги Co/Ti під час дифузійного зварювання у вакуумі нікелевого жароміцного сплаву призводить до формування у стику шарів сполук на основі системи Ti–Ni–Co, наявність яких обумовлює високу мікротвердість зони з’єднання, що призводить до утворення значних термічних напружень, унаслідок чого відбувається розтріскування зразків. Показано, що використання фольги системи Al-Ni під час дифузійного зварювання нікелевого жароміцного сплаву забезпечує утворення з’єднань, сприяє активному протіканню дифузійних процесів з формуванням у стику однорідної за хімічним складом дифузійної зони з монотонним характером розподілу легуючих елементів.