Трудовий потенціал транспортної інфраструктури підприємств АПК та стратегія його модернізації в сучасних умовах

Abstract

Дисертація є рукописом, у якому обґрунтовано теоретико-методологічні засади та розроблено практичні рекомендації з формування, управління та відтворення трудового потенціалу транспортної інфраструктури АПК України в умовах модернізаційних викликів. Визначено сутнісні характеристики та особливості управління трудовим потенціалом підприємств агробізнесу в напрямі гармонізації його інтересів з учасниками економічних відносин у межах транспортної інфраструктури. У роботі розкрито теоретичні засади становлення трудового потенціалу агробізнесу та еволюція його розвитку в трансформаційний період. Сутнісні характеристики трудового потенціалу та еволюційні погляди щодо впливу на становлення та розвиток секторальної економіки. Роль трудового потенціалу в розвитку агропромислової сфери та його взаємозв’язок із процесами формування транспортної інфраструктури, а також особливості управління трудовим потенціалом підприємств агробізнесу в напрямі гармонізації його інтересів з учасниками економічних відносин у межах транспортної інфраструктури. Змістовно представлено методологічні підходи до визначення рівня ефективності використання трудового потенціалу транспортної інфраструктури агропромислового комплексу України, основні принципи та чинники екзогенного та ендогенного впливу на модернізаційні процеси секторальних конвергенцій агропідприємств і транспортної інфраструктури. Визначено методологічні підходи до оцінювання ефективності використання трудового потенціалу транспортної інфраструктури в координатах регіонального простору зі спрямуванням на активізацію зовнішньоекономічної діяльності підприємств транспортної інфраструктури підприємств агробізнесу. В умовах трансформаційних змін, які відбуваються у країні, та посилення глобалізаційних процесів суттєво зростає роль трудового потенціалу як ключового фактора конкурентоспроможності підприємств агробізнесу. Це потребує конкретизації сутнісної характеристики та проведення комплексних досліджень ефективності використання та відтворення трудового потенціалу. Головним стратегічним фактором, що формує фінансове ядро АПК, є транспортні перевезення агропромислової продукції. Транспорт – це ключовий драйвер економічної системи не тільки АПК, а всієї економіки держави. Національна транспортна стратегія до 2030 року передбачає створення нової 36 інфраструктурної реальності, що суттєво впливає на модернізаційні зміни АПК. Така ситуація потребує додаткових наукових досліджень щодо стратегічних перспектив створення і розвитку транспортної інфраструктури АПК та особливостей її ресурсного забезпечення. У процесі дослідження визначено, що головною умовою формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку транспортної інфраструктури АПК є державно-приватне партнерство як базової компоненти модернізаційної перспективи транспортної інфраструктури АПК. Це суттєво сприяє інтеграційним процесам в умовах вступу України до ЄС та посилення зовнішньоекономічної співпраці. Стратегічною перспективою розвитку підприємств транспортної інфраструктури АПК є формування, розвиток і відтворення трудового потенціалу. У процесі дослідження доведено, що ефективність використання трудового потенціалу за останні роки суттєво знизилася (на 18-21 %). У структурі експортно-імпортних операцій зниження відбувається на 15-23 %. Тому головним вектором удосконалення системи управління розвитком і відтворення трудового потенціалу в секторальних сферах економічної діяльності постають процеси капіталізації трудового потенціалу транспортної інфраструктури та інституціональні механізми формування синергійного ефекту від гармонізації використання трудового потенціалу транспортних і аграрних підприємств.