Механізми впровадження інновацій в діяльність органів публічної влади

Abstract

Дисертацію присвячено теоретико-практичному узагальненню та новому вирішенню важливої наукової проблеми удосконалення механізмів впровадження інновацій в діяльність органів публічної влади в Україні, обґрунтуванню та розробленню науково-практичних рекомендацій щодо механізмів впровадження інновацій в діяльність органів публічної влади в Україні. У ході дослідження розроблено структурно-функціональну модель механізму впровадження інновацій в державно-управлінський процес як сукупність логічно пов’язаних між собою механізмів функціонування ОПВ на етапах прийняття та реалізації інновацій у системі ОПВ, відповідно до загальносистемного, функціонального та інструментального рівнів впровадження. Запропоновано модель комплексного механізму впровадження інновацій, основними складовими якої визначено суб’єктів ініціатив щодо інноваційної діяльності, механізми функціонування ОПВ в режимі впровадження інновацій та ресурсні механізми. Удосконалено понятійно-категоріальний апарат дослідження шляхом формулювання дефініцій: “Інноваційна діяльність органів публічної влади”, “Державно-управлінські інновації”, “Механізми впровадження інновацій в діяльність органів публічної влади”. Обґрунтовано напрями вдосконалення механізмів впровадження інновацій в діяльність органів публічної влади, які згруповано за основними ознаками, а саме: напрями розвитку, напрями захисту, внутрішні напрями, стримувальні напрями та кризові напрями. Здійснено систематизацію зарубіжних та вітчизняних моделей впровадження реформування державного управління, яка полягає у ймовірній адаптації та імплементації іноземних механізмів впровадження інновацій в державно- управлінській діяльності до українських умов розвитку системи ОПВ; визначенні ступеню ефективності нововведень та ресурсної спроможності застосування в Україні; можливостей подолання факторів спротиву на усіх рвінях ієрархії органів публічної влади. Оцінено стан теоретико-практичної готовності державних службовців органів публічної влади щодо застосування державно-управлінських нововведень за критеріями: обізнаність із засадами теорії інновацій, наявність досвіду їх впровадження, обізнаність, важливість та поширеність нововведень у цій систем та виявлено, що недостатній рівень професійної компетентності та зацікавленості у інноваційних змінах негативно вплине на успішність впровадження інновацій;