Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.stu.cn.ua/123456789/17118
Назва: Інституціональні та управлінські детермінанти становлення нового регіоналізму в Україні
Інші назви: Institutional and managerial determinants of a new regionalism formation in Ukraine
Автори: Тульчинський, Р. В.
Ключові слова: новий регіоналізм
регіоналізм
регіоналізація
децентралізація
соціально-економічний розвиток
регіон
детермінанти
становлення нового регіоналізму
регіональна суспільна система
модернізація економіки регіонів
new regionalism
regionalism
regionalization
decentralization
socio-economic development
region
determinants
formation of new regionalism
regional social system
modernization of the region's economy
Дата публікації: 2018
Видавництво: Київ
Короткий огляд (реферат): Дисертація присвячена поглибленню теоретичних положень щодо модернізації економіки регіонів, обґрунтуванню методологічного базису становлення нового регіоналізму та практичним рекомендаціям щодо задіяння інституціональних та управлінських детермінант становлення нового регіоналізму в Україні. Визначено, що теорія нового регіоналізму, засновниками якої вважаються М. Кіттінг та Дж.Лонглін, базується на теоріях регіонального розвитку та регіоналізму, включає в себе різні наукові концепції щодо розгляду регіонів як самостійних учасників глобальних конкурентних відносин. На основі узагальнення теоретичних здобутків поглиблено понятійнокатегоріальний апарат теорії регіонального розвитку, зокрема запропоновано тлумачити дефініцію «новий регіоналізм» як концепція, що передбачає систему чинників, важелів, механізмів та інструментів інституціонального та управлінського впливу державних і місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства, спрямованих на модернізацію економіки, соціальну комфортність та екологічну безпеку проживання населення на конкретних територіях, наділених відповідними функціями, набуваючи нових ознак суб’єктності, просуваючи свої інтереси та пріоритети у поєднанні з відповідальністю за їх реалізацію, залишаючись відкритими для подальшої інтеграції. Деталізовано сутність поняття 3 «регіоналізація», що являє собою багатоаспектний та багатовимірний процес підвищення значимості територіальних формувань різного таксономічного рівня, що супроводжується інституційними змінами, каркасом яких є субсидіарність та децентралізація владних повноважень, з урахуванням глобалізаційних та інтеграційних процесів. Доповнено економічний зміст поняття «модернізація економіки регіонів», що являє собою цивілізаційно-суспільний, революційно-прогресивний та незворотний процес, який включає розроблення та запровадження нових підходів до розвитку суспільних систем та нових методів соціальноекономічного регулювання на регіональному рівні. Обґрунтовано, з урахуванням домінант когнітивної парадигми, використання діяльнісного підходу щодо сутності поняття «регіональна суспільна система», що являє собою відкрите субнаціональне формування, цілісність якого законодавчо забезпечує просторово-часове поєднання господарської діяльності, суспільних явищ, об’єктів, процесів та раціональне ставлення до довкілля та використання адміністративно-територіального підходу щодо сутності поняття «регіон» як територіального утворення та розглядається з погляду трьох складових: територія, економічна система та економічний простір. Окреслено етапи запровадження та об’єктивні передумови типологізації політики соціально-економічного розвитку регіонів у країнах Європейського Союзу. У процесі узагальнення досвіду європейських країн з’ясовано, що основою формування регіональних утворень можуть виступати національні, історико-культурні та економіко-територіальні особливості. Запропоновано методологічні основи щодо становлення нового регіоналізму в Україні, що базуються на комплексному підході, який включає системний, інституціональний, ситуаційний та синергетичний підходи, систему загальноекономічних та специфічних принципів, обґрунтованих на основі концептуально узгоджених знань про закономірності розвитку регіональних суспільних систем, яким притаманні такі властивості та закономірності розвитку, як цілісність, структурованість, поліструктурність, гетерохронність, 4 публічність, що дає можливість отримати більш цілісне комплексне уявлення про становлення нового регіоналізму та процеси, які його супроводжують. У дисертації розроблено теоретико-методологічні засади функціоналів становлення нового регіоналізму, які відповідно до системно-ієрархічного підходу містять функції (соціальну, відтворювальну, мобілізаційнорозподільчу) та їх підфункції, спрямовані на узгодження мети й завдань становлення нового регіоналізму та підвищення рівня життя населення регіонів через модернізацію економіки регіональних суспільних систем, мають об’єктивний характер, є відносно самостійними, а також підпорядковуються цілям соціально-економічного розвитку регіонів. Запропоновано теоретико-методологічні засади інституціонального забезпечення розвитку регіональних суспільних систем та становлення нового регіоналізму в Україні, які спрямовані на запровадження системи стратегічного планування та програмування регіонального та місцевого розвитку, удосконалення механізму фіскального контролю, розроблення заходів щодо розвитку взаємозв’язків між різними рівнями влади, активізацію мережі недержавних інституцій регіонального та місцевого розвитку, сприяння розвитку державно-приватного партнерства, підвищення професійної кваліфікації працівників органів місцевої влади, що сприятиме децентралізації та зміцненню бази фінансових ресурсів місцевих бюджетів. Проведено дослідження рівня соціально-економічного розвитку регіонів за використанням економіко-статистичних методів. За результатами оцінювання макроекономічних показників розвитку регіональних економічних систем за 2010-2016 рр. встановлено, що асиметрія між регіонами поглиблюється. Так, асиметрія у 2016 р. за валовим регіональним продуктом (ВРП) на одну особу між м. Києвом та Луганською областю становила 13,45 раза. Найбільша частка у створенні ВРП, а саме 33,6 % належали м. Києву та Дніпропетровській області. Асиметрія за значенням інтегрального регіонального індексу людського розвитку у 2016 р. між Івано-Франківською та Житомирською областю становила 1,23 раза. За даними моніторингу соціально-економічного розвитку 5 регіонів у 2015-2017 рр. тільки м. Київ та Харківська область беззмінно посідали відповідно перше та друге місце, а також тільки дві області – Кіровоградська та Рівненська – мали значну позитивну динаміку за рейтингом. Розроблено методичний підхід до оцінювання впливу державної регіональної політики на модернізаційний стан просторових господарських систем в умовах становлення нового регіоналізму, який побудовано на розв’язку системи диференціальних рівнянь моделі соціально-економічного розвитку за принципом максимуму Л. С. Понтрягіна та дає змогу визначити оптимальні значення за допомогою знаходження атрактора, комплексного інтегрального індексу модуля функціоналів становлення нового регіоналізму, інтегральних індексів функціоналів нового регіоналізму (відтворювальної, мобілізаційно-розподільчої та соціальної функцій) та індикаторів модулів їх підфункцій для впровадження заходів на зменшення асиметричності соціальноекономічного розвитку регіонів. Удосконалено методичний підхід до оцінювання соціально-економічного розвитку регіонів, що базується на обґрунтуванні відповідно до принципів системності, узгодженості та оптимальності системи часткових показників соціально-економічного розвитку, їх стандартизації, розрахунку інтегральних індикаторів складових соціально-економічного розвитку з визначенням вагових коефіцієнтів впливу за використанням методу множинної регресії та розрахунку інтегрального індексу соціально-економічного розвитку регіонів. Запропоновано систему забезпечення економічної безпеки регіональних господарських систем в умовах становлення нового регіоналізму в Україні, яка: побудована на принципах системності, закономірності, послідовності, безперервності та взаємодії, містить моніторинг соціально-економічного розвитку регіонів та PEST-аналіз, спрямована на розроблення стратегічних заходів забезпечення економічної безпеки на рівні регіонів та держави, створення компенсаційного механізму, урахування детермінованих чинників впливу на економічну безпеку на мезо- та макрорівні, що сприятиме посиленню 6 ролі та значення регіонального рівня управління економічним розвитком на конкретній території. Удосконалено підходи щодо нарощення інтелектуального капіталу регіонів, що засновані на розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, знаннях, організації безперервної, доступної та випереджаючої освіти для населення з урахуванням регіональних особливостей та потреб, стимулюванні наукової діяльності та підвищенні інноваційної культури в регіонах, що сприятиме становленню нового регіоналізму на основі інноваційного розвитку регіонів. Запропоновано формування інструментарію активізації залучення інвестицій за використанням державно-приватного партнерства, який спрямований на імплементацію нормативно-законодавчої бази до міжнародного законодавства, чітке розмежування повноважень між органами державної, регіональної влади, удосконалення методології та механізму надання підтримки з державного або регіонального бюджетів для реалізації інвестиційних проектів за використанням державно-приватного партнерства, що зменшить соціальну напруженість у регіонах завдяки більш якісному задоволенню потреб населення та навантаженню на бюджети різних рівнів. Набули подальшого розвитку концептуальні підходи щодо стратегічних заходів інноваційного розвитку регіонів, що базуються на урахуванні: потреб регіонів, соціально-економічного розвитку регіонів, тенденцій міжнародного інноваційного співробітництва регіонів, потенційних можливостей інноваційного розвитку регіонів, супроводжуються постійними заходами підтримки та стимулювання інноваційних процесів на регіональному рівні. У роботі вперше розроблено консолідовану концепцію задіяння інституціональних та управлінських детермінант становлення нового регіоналізму в Україні, спрямовану на зменшення асиметричності соціальноекономічного розвитку регіонів України, що є системою методологічних, соціально-економічних заходів, принципів, форм, методів, засобів, які відображають інтереси населення з дотриманням конституційних прав та 7 свобод різних груп осіб, регіонів та держави загалом, та передбачає консолідацію зусиль усіх суб’єктів становлення нового регіоналізму та спрямована на зменшення асиметричності соціально-економічного розвитку регіонів України. Реалізація концепції сприятиме подоланню інституційних перешкод соціально-економічного розвитку регіонів у межах продовження процесу регіоналізації в Україні, підвищенню ефективності використання ендогенного потенціалу регіонів за умов задіяння інтелектуально-інноваційної сфери, підвищенню безпеки країни в контексті впровадження системи забезпечення економічної безпеки регіональних господарських систем в умовах становлення нового регіоналізму в Україні, зростанню конкурентоспроможності регіонів як суб’єктів міжнародних ринків в умовах поглиблення процесів глобалізації. Набув подальшого розвитку кваліметричний підхід до прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів в умовах становлення нового регіоналізму, побудований на розрахованих оптимальних значеннях комплексного інтегрального індексу модуля функціоналів становлення нового регіоналізму за принципом максимуму Л. С. Понтрягіна, з урахуванням вагових коефіцієнтів впливу модулів інтегральних індексів функціоналів, встановлених за системно-ієрархічним підходом, що дає можливість спрогнозувати часткові показники соціально-економічного розвитку регіонів.
Опис: Тульчинський, Р. В. Інституціональні та управлінські детермінанти становлення нового регіоналізму в Україні : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.05 / Р. В. Тульчинський. - Київ, 2018. - 505 с.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.stu.cn.ua/123456789/17118
Розташовується у зібраннях:08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Дис Тульчинський Р.В..pdfдисертація9,45 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.