Громадська думка як морально-політичний регулятив людського буття

Abstract

Актуальність теми дослідження. Однією із перманентних проблем людської спільноти є ефективний вплив на довкілля, зокрема на соціум. Постановка проблеми. Особливої актуальності набуває дослідження громадської думки в контексті особистісної ізольованості та національної відцентрованості останніх десятиліть, які чітко вияляються у запеклій боротьбі за статус тієї чи іншої комунікаційноуправлінської доктрини. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наразі взаємопроникнення моралі й політики неминуче призводить до граничного напруження в гуманітарних науках через перетин тут ірраціонально-чуттєвої (психологія, антропологія, етнологія) і раціонально-вольової (політологія, соціологія, етика) царин, пов'язаних із формуванням самосвідомості та цивілізованих форм спілкування. Визначення раніше недосліджених частин загальної проблеми. Поєднання різноманітних інтересів людини – це завжди випробування для політики як мистецтва можливого і для моралі як соціоментальної основи людського буття. Постановка задачі. Метою статті є аналіз комунікативно-регулятивної специфіки громадської думки та способи впливу на неї моралі й політики. Виклад основного матеріалу. Людина в процесі соціалізації, яка одномоментно здійснюється в суперечливих унікально-універсальних параметрах, намагається якомога точніше осягнути можливості персонального впливу на навколишнє середовище. Автор використовує методи спостереження, анкетування, ідеалізації, моделювання та компаративного аналізу. Основна гіпотеза – менталітет народу формує владу і через громадську думку (панівні світоглядні алгоритми у буденній (масовій) свідомості) впливає на політику. Висновки. Громадська думка виступає єдиним надійним посередником або продуктивним компромісом між мораллю і політикою, що гарантує гармонійне співіснування влади і народу в перспективному соціумі. Чим консолідованішу позицію демонструє народ, тим більш підконтрольною і цивілізованою (моральною) стає влада і чим гнучкіша влада, тим більш політично грамотним виявляється народ; обопільним наслідком є формування громадянської свідомості.