Соціальний досвід формування інноваційної конфігурації сучасних знань

Abstract

Актуальність теми дослідження. Сьогодні вчені повертаються до думки про пріоритетне значення науки в суспільстві, формується свідоме прагнення людства до створення більш гуманної конфігурації його соціальних відносин. Постановка проблеми. Інноваційна конфігурація системи знань повинна мати нетрадиційний децентралізований характер з обов’язковим урахуванням особливостей національно-смислового поля та типу культури відповідного суспільного виробництва. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Джерельну базу дослідження складають концептуальні здобутки таких знаних авторів, як Л. Барроуз, П. Бурдье, Д. Белл, М. Гайдеггер, П. Друкер, Е. Дюркгейм, С. Жижек, Ж.-Ф. Ліотар, Н. Луман, Т. Парсонс, О. Тоффлер, У. Еко та багато інших дослідників. Історіографічним базовим джерелом дослідження стали праці таких вітчизняних науковців, як В. Андрущенко, Л. Вознюк, Е. Герасимова, С. Клепко, С. Куцепал, В. Кушерець, М. Муляр, Д. Свириденко, С. Терепищий та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Можемо стверджувати, що процес осмислення природи та сутності інноваційних процесів знаходиться у постійному динамічному стані, тому незважаючи на потужні розвідки, проведені відомими вітчизняними і зарубіжними вченими, низка питань залишається без відповіді. Постановка завдання. Метою дослідження нашої публікації є аналіз соціального досвіду формування інноваційної конфігурації сучасних знань. Виклад основного матеріалу. Нова конфігурація сучасної системи знань – це злагоджене поєднання можливостей, компетенцій, як матеріальних, так і невидимих ресурсів, цінностей та прагнень ефективної результативності, яких вона намагається досягти в майбутньому за рахунок синергійних конфігурацій. Висновки. Проаналізувавши конфігурований синергетичний ефект інноваційного процесу формування сучасної системи знань в Україні як складний соціальний акт, було представлено механізм взаємодії багатьох факторів з обов’язковим урахуванням особливостей національно-смислового поля та типу культури відповідного суспільного виробництва та можливості отримання суспільного результату від його практичного застосування.