Становлення і розвиток теорії поділу влади в історії світової політико-правової думки

Abstract

У статті розглядається питання становлення і розвитку теорії поділу влади. Досліджуються різні підходи до розуміння та тлумачення даної теорії. Також аналізуються сучасні наукові підходи до розуміння принципу поділу влади. Наголошується, що проблема досягнення оптимальної моделі організації державної влади і створення ефективного механізму взаємодії між її вищими органами є однією з найбільш важливих у процесі створення національної держави, оскільки насамперед від ефективності організаційної структури державної влади та її функціонування суттєво залежать перспективи розвитку всієї держави загалом та суспільства зокрема. Також зазначається, що теорія поділу влади зароджувалася у певних історичних та соціальних умовах, при цьому протягом століть вона піддавалась деяким змінам (змінювалася та доповнювалася), виходячи з політико-правової реальності та обстановки в конкретних державах. Автори доходять висновку, що на кожному з етапів історичного розвитку суспільства існували різні концепції щодо побудови та організації оптимальної моделі поділу влади в державі. Значний вплив на формування тих чи інших ідей мали менталітет, пануючі в суспільстві цінності, розвиток принципів конституціоналізму, демократії, верховенства права та законності, а також конкретні історичні умови, які склалися на тому чи іншому етапі розвитку суспільства. Сутність принципу поділу влади полягає в тому, що єдина державна влада організаційно та інституційно підрозділяється на три відносно самостійні гілки – законодавчу, виконавчу і судову. Призначення принципу поділу влади на три гілки для організації та діяльності державних органів полягає в тому, щоб поділити і збалансувати державні та владні повноваження між різними органами держави, тим самим встановити взаємний контроль, виключити можливість узурпації влади, тобто зосередження всіх повноважень або більшої їх частини у єдиному органі державної влади або у конкретної посадової особи, і тим самим запобігти сваволі.