Обставини, що обтяжують адміністративну відповідальність

Abstract

Кількість правопорушень, що вчиняються в нашій державі є досить великою. При цьому кожне протиправне діяння є своєрідним та неповторним, оскільки на причини та підстави його вчинення впливають різні психологічні, емоційні, економічні, особисті та інші фактори, і вони мають враховуватися при характеристиці особи правопорушника та призначенні покарання. У статті здійснено аналіз обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність. їх перепік міститься у статті 35 Кодексу Укра­ їни про адміністративні правопорушення. Але практика показує, що представники правоохоронних структур не завжди застосовують положення названої статті. Це пов'язано з тим, що відповідні норми певною мірою застаріли та не відповідають потребам часу, мають неоднозначний зміст чи їх доведення є досить складним і суперечливим. Автори обґрунтовують доцільність внесення змін і доповнень до названої статті Кодексу та пропонують власну редакцію окремих її частин. Зокрема, така обтяжуюча обставина як продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб при­ пинити її - свідчить про злісний характер правопорушення та небажання винного відмовлятися від противних проявів. Але вона буде мати юридичне значення лише в тому випадку, коли вимога про припинення протиправних дій виходитиме від уповноважених державою суб’єктів, проте в Кодексі поняття уповноваженого суб'єкта відсутнє. А такі обтяжуючі обставини, як повторність правопорушення та вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин, на думку авторів, необхідно розмежували і переглянути нормативне визначення їх змісту. Також доречно говорити про втягнення у правопорушення не неповнолітнього, а особи, яка не досягла 18 років. Адже, коли ми говоримо про неповнолітніх, то керуємося змістом от. 12 КУАП і маємо на увазі осіб у віці від 16 до 18 роба, у той час як до протиправних діянь можуть залучатися особи, молодші вказаного віку. Тобто закон не дозволяє застосувати названу обтяжуючу обставину, якщо фактично у правопорушення було втягнуто особу, яка не досягла 16-річного віку. Таким чином зміст статті 35 Кодексу потребує значних доопрацювань та уточнень. Це дозволить застосовувати відповідні обставини у практичній діяльності в усіх випадках, коли вони мали місце та сприятиме утвердженню принципу індивідуалізації покарання.