Аналіз ефективності застосування мігруючих інгібіторів корозії (МІК) для підвищення експлуатаційної довговічності залізобетону

Abstract

Ефективність дії мігруючих інгібіторів корозії буде визначатися не лише природою компонентів, що входять до його складу, а й співвідношенням концентрацій його пасиваторів анодної та катодної реакцій. Визначено, що моноетаноламін та триетаноламін є типовими поверхнево-активними речовинами, що володіють низьким поверхневим натягом із задовільною здатністю до пасивації катодних реакцій, в той час, як NaNO2 слугує пасиватором анодної реакції іонізації сталі. Результати показують, що найбільш ефективний антикорозійний ефект забезпечують суміші із рівним співвідношенням концентрацій адсорбційного та гальмуючого корозію складників (15ТЕА + 15NaNO2 та 15МЕА + 15NaNO2 відповідно).