Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.stu.cn.ua/123456789/28324
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКозинець, О. Г.-
dc.contributor.authorОстапенко, А. І.-
dc.date.accessioned2023-07-04T11:51:01Z-
dc.date.available2023-07-04T11:51:01Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.urihttp://ir.stu.cn.ua/123456789/28324-
dc.descriptionКозинець, О. Г. Платон та Аристотель про державу і право: порівняльна характеристика / О. І. Козинець, А. І. Остапенко // Актуальні проблеми держави і права, 2021. - № 89. - С.37-41.uk_UA
dc.description.abstractУ статті досліджено політико-правові вчення видатних мислителів античності, які залишили надзвичайно вагомий слід в історії розвитку вчення про державу і право – Платона і Арістотеля. У статті першочергово розглянуто концептуальні погляди Платона на державу та її сутність. Для виконання цього завдання було досліджено положення праці «Держава». У результаті дослідження визначено, що Платон вважав, що ідеальною є праведлива держава, якою управляють обдаровані і добре підготовлені, високоморальні люди, які дійсно здатні мудро керувати державою. Тобто фактично Платон вважав, що державою повинні управляти філософи, оскільки вони володіють найбільш високими моральними якостями. Також у статті досліджено стратифікацію суспільства, яке складало державу і визначено, що Платон поділяв населення, що проживало в державі, на три групи. Також визначено, що найкращою формою державного правління, на думку Платона, була аристократія, тобто влада найкращих її жителів. У статті погляди Арістотеля розглянуто на основі аналізу положень праці «Політика». Зокрема, визначено, що проект держави, який запропонований Платоном, на думку Арістотеля, є занадто тяжким для реалізації і не може бути застосовано на практиці. У свою чергу, у статті з’ясовано, що найкращою формою правління виступала «політія», тобто держава, що управлялася б людьми із «середніх» станів. Тобто мислитель на противагу Платону вказував, що аристократія не призведе до розквіту держави. Саме на погляд Арістотеля, при такому устрої здійснюється засада рівноправності. Також визначено, що політико-правові ідеї Арістотеля про державу мають дійсно позитивні аспекти, серед яких, на нашу думку, є закладення принципу рівності народу в управлінні державою, який знайшов своє відображення в низці міжнародних стандартів та конституцій. Резюмується, що суперечка двох видатних мислителів напевно так і залишиться невирішеною проблемою. На нашу думку, ідеї і Платона, і Арістотеля заклали фундамент розвитку держави як політичної інституції.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherОдесаuk_UA
dc.relation.ispartofseries;№ 89-
dc.subjectвченняuk_UA
dc.subjectдержаваuk_UA
dc.subjectправоuk_UA
dc.subjectреспублікаuk_UA
dc.subjectполітіяuk_UA
dc.subjectдемократіяuk_UA
dc.subjectсуспільствоuk_UA
dc.subjectантичністьuk_UA
dc.titleПлатон та Аристотель про державу і право: порівняльна характеристикаuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Козинець О. Г.: наукові статті



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.