Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.stu.cn.ua/123456789/28852
Назва: Залучення фінансових ресурсів на ринку державного боргу України
Інші назви: Financial resources attraction on the public debt market of Ukraine
Автори: Ганцяк, М. О.
Ключові слова: державний борг
дефіцит бюджету
фінансові ресурси
фінансові інструменти
фінансовий ринок
ринок державного боргу
економічний розвиток
ринок цінних паперів
інвестиційна діяльність
інвестиції
державні облігації
управління державним боргом
фінансова безпека
фінансові відносини
економічна безпека
public debt
budget deficit
financial resources
financial instruments
financial market
public debt market
economic development
securities market
investment activity
investments
government bonds
public debt management
financial security
financial relations
economic security
Дата публікації: 2023
Видавництво: Чернігів
Короткий огляд (реферат): У дисертації поглиблені теоретико-методичні засади фінансових відносин на ринку державного боргу України та обґрунтовані пропозиції щодо розширення кредитного інструментарію фінансування дефіциту державного бюджету й управління державним боргом. Доведено, що притаманним проявом кредитних відносин за участі держави як позичальника ресурсів є виникнення державного боргу. Імпліцитно, поняття державний борг тісно пов’язане із поняттям державного кредиту, що визначає побудову ієрархії понять: диспропорції між дохідною та видатковою частинами – дефіцит державного бюджету – державний кредит – державний борг. Визначено та розкрито зміст ефектів державного боргу, зокрема, його вплив на: рівень цін; розподіл доходів; обсяг заощаджень та інвестицій; економічний розвиток в цілому. Особливості впливу державного боргу на фінансову систему розглянуті у ретроспективі. Їх аналіз дозволяє стверджувати, що негативні наслідки залежності від боргового фінансування мінімізуються зваженою стратегією і тактикою управління державним боргом. Залучення фінансових ресурсів на ринку державного боргу визначено як процес реалізації кредитних відносин між державою як позичальником (дебітором) та кредиторами на засадах поверненості, платності, строковості обігу позикового капіталу. Метою залучення фінансових ресурсів на ринку державного боргу є необхідність фінансування дефіциту державного бюджету із виконанням видаткової його частини. В частині управління державним боргом операції обслуговування та погашення державного боргу згідно кредитних угод попередніх періодів є підпорядкованими при виконанні видаткової частини бюджету і фінансування захищених статей бюджету. Фінансові інструменти залучення ресурсів на ринку державного боргу є сек’юритизовані та несек’юритизовані. Перші з них пов’язані з використанням цінних паперів (облігацій, нот, векселів, інших), а другі відображають міждержавні кредитні угоди, кредитування від міжнародних фінансових організацій, приватних та інституційних кредиторів. Серед функцій залучення фінансових ресурсів на ринку державного боргу виокремлено функцію фінансування, регулюючу функцію, стимулюючу функцію та перерозподільну. В частині удосконалення класифікації сегментів фінансового ринку обґрунтовано необхідність виокремлення окремого сегменту – ринок державного боргу як відображення його значення у структурній композиції фінансової системи. Варіативна сегментація фінансового ринку (залежно від ринкової кон’юнктури та циклічної чи контрциклічної динаміки розвитку) також визначає окрему фіксацію ринку державного боргу. Обґрунтовуючи наявність ринку державного боргу у структурі сегментів фінансового ринку визначено, що переважна частина ринку державного боргу розміщена в межах ринку цінних паперів (фондового ринку) з використанням сек’юритизованих інструментів залучення ресурсів. Композиційно ринок державного боргу охоплює ринок державних боргових цінних паперів та сегмент кредитного ринку за участі держави (сегмент прямих та інших кредитів). Ринок державних цінних паперів у структурі державного боргу визначено як значний ресурсоємний сегмент боргових ринків, зі значними обсягами залучення ресурсів, мобільністю перетоку капіталу та ліквідністю. У структурі ринку державного боргу підпорядковані його частини визначені як субринки. Досліджено структуру інструментів та сегментів ринку державних боргових цінних паперів та зовнішнього сегменту кредитного ринку. Класифікація ринку державних цінних паперів передбачає наявність таких ознак, як термін погашення, спосіб виплати доходу за інструментом, тип емітента, рівень реалізації, валюта номіналу, напрям використання залучених коштів від продажу. Обґрунтовано виокремлення відповідних сегментів, де обертаються боргові інструменти залучення ресурсів та розкрито. Доведено необхідність виокремлення функцій ринку державного боргу та доведено що такі функції слід розглядати на рівні основних (фінансування дефіциту державного бюджету; фінансування поточних касових розривів (дефіцит поточного бюджету); фінансування окремих цільових програм; фінансування сплати боргів за раніше випущеними цінними паперами; ціноутворення на ринку; механізм реалізації кредитних відносин) та опосередкованих (функція формування партнерських взаємовідносин між позичальником та кредитором; функція об’єднання капіталів; функція збільшення капіталу та виробництва; функція підтримки ліквідності ринку цінних паперів). В роботі надана характеристика суб’єктної структури сегментів ринку державного боргу. Структура суб’єктів (учасників) ринку державного боргу багато в чому визначається формою державного устрою, особливостями законодавства та організації фінансового ринку та ринку цінних паперів, проте в загальному запропоновано виокремлювати державу (позичальника) на ринку, інвесторів та кредиторів та надано характеристику кожної із груп суб’єктів. До ключових елементів системи інституційного забезпечення ринку державного боргу віднесено: суб’єкти ринку державного боргу та засади їх діяльності; законодавче та нормативно-правове забезпечення залучення фінансових ресурсів на ринку державного боргу; політика управління державним боргом країни; технологічне забезпечення залучення фінансових ресурсів на ринку державного боргу; система реструктуризації державного боргу. Використовуючи запропоновану систему елементів інфраструктурного забезпечення охарактеризовано ринок державного боргу в Україні. Злагодженість та ефективність процесу залучення фінансових ресурсів на ринку державного боргу відображається на структурі власне державного боргу України (частки зовнішнього та внутрішнього боргу, диверсифікація позичальників, вартість обслуговування, валютна структура і т.п.), та показниках, що відображають боргову безпеку держави. Це зумовило основну увагу дослідженню окремих показників, що їх характеризують. З’ясовано, що негативні наслідки, які пов’язані з неефективністю залучення фінансових ресурсів на ринку державного боргу, проявляються переважно на останньому етапі – повернення (погашення боргів). Обґрунтовується необхідність оцінки залучення фінансових ресурсів на ринку державного боргу з врахуванням особливостей макроекономічної кон’юнктури, що дозволяє оптимально вирівнювати перерозподіл фінансових ресурсів на ринку, особливо в умовах їх обмеженості. Оцінка державного боргу в контексті заданих параметрів, дозволила оцінити процес залучення на ринку державного боргу і виявити негативні явища, що його супроводжують, зокрема ефект інвестиційного витіснення у секторах ринку. Здійснено підрахунок коефіцієнта ефективності залучення фінансування на ринку державного боргу України, який для порівняльної оцінки обраховувався не лише для України, а й для Польщі, який ілюструє, що для умовно заданих макроекономічних умов залучення фінансування боргу є ефективним, адже показник є більшим 1. Для розрахунку коефіцієнта ефективності залучення фінансування на ринках державного боргу враховується позитивний та негативний вплив факторів та передбачає прямий та обернений зв’язок між відповідними змінними. З позиції підтримки макроекономічної стабільності та боргової безпеки держави, залучення фінансових ресурсів на ринку державних боргових цінних паперів є пріоритетними порівняно із залученням прямих кредитів. Залучення фінансових ресурсів на внутрішньому ринку державного боргу в Україні відбувається переважно в межах сегменту державних боргових цінних паперів. Аналіз даного сегменту оцінено за допомогою обрахунку та інтерпретації рядка абсолютних та відносних показників. Акцентовано увагу на тому, що ефективність залучення на ринку державного боргу полягає в дотриманні балансу між можливостями та потребами. аналіз тенденцій залучення фінансових ресурсів ринку проведено шляхом оцінки динаміки абсолютних та відносних показників, що описують залучення як на зовнішньому кредитному сегменті (отримання прямих кредитів), так і на сегменті ринку боргових цінних паперів. Оцінка показників здійснювалась за допомогою порівняння зазначених показників із науково-обґрунтованими нормами та стандартами. Показники залучення фінансування на зовнішньому ринку державного боргу України демонструють гіпертрофовану структуру – компаративно відмінну від практики у розвинених країнах та країнах із низьким рівнем розвитку. Регулювання важливого структурного співвідношення внутрішнього і зовнішнього боргу – дуже складний процес, який оптимізують з точки зору безпекових міркувань, зниження вартості позик і збільшення їх терміну шляхом переключення з внутрішнього ринку на зовнішній і навпаки. Побудовано модель ієрархії загроз при зростанні державного боргу України. Обґрунтовані, виокремлені, проранжовані стратифікаційні рівні загроз. Доведено, що стратифікаційна ієрархія повинна спонукати до раціонального вибору параметрів залучення фінансування на ринку державного боргу. Розгляд домінант політики врегулювання на ринку державного боргу України є необхідним, адже визначенню напрямків вдосконалення процесу залучення фінансових ресурсів на ринку державного боргу має передувати вирішення накопичених проблем та їх врегулювання. Саме тому, в роботі зроблено акцент на тому, що домінанти політики врегулювання ринку державного боргу повинні формуватися комплексно, враховувати низку передумов формування державного боргу, загроз його зростання так впливу на інші макроекономічні показники. Прорахунки в борговій політиці, які часто виникають через негативний вплив державного боргу на інші сфери економіки, економічне відновлення та зростання, повинні врегульовуватися шляхом розробки дієвих напрямків удосконалення політики залучення фінансових ресурсів на ринку державного боргу України. Погодження плану урегулювання боргу з кредитором, що за обставин втрати платоспроможності є єдиним ефективним варіантом та є домінантом політики врегулювання для України. В цьому контексті, приділено увагу вивченню особливостей здійснення реструктуризації державних боргів та порівняння її наслідків із наслідками проведення дефолту. З огляду на складну поточну боргову ситуацію України в міжнародних кредитних рейтингах, акцентовані особливості позиціювання держав у системі глобальних кредиторів. Визначення чіткого місця України в даній системі визнано ще одним із домінантів врегулювання на ринку державного боргу. В умовах поточної фінансової нестабільності важливо зберегти повне порозуміння з кредиторами та не втратити доступ до ринку позикового капіталу. Вибір напрямів вдосконалення процесу залучення фінансових ресурсів на ринку державного боргу України здійснено в розрізі напрямів прямого та опосередкованого впливу на цей ринок. Вибір напрямів вдосконалення процесу залучення фінансових ресурсів на ринку державного боргу здійснюється у площині вирішення та запобігання проблем, вирішення яких є пріоритетним завданням вдосконалення процесу залучення. Кожен із запропонованих напрямів сприяє вирішенню окремих проблем, що ідентифіковані в роботі.
Опис: Ганцяк М. О. Залучення фінансових ресурсів на ринку державного боргу України : дис. ... д-ра філософії : 072 / М. О. Ганцяк. - Чернігів, 2023. - 285 с.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.stu.cn.ua/123456789/28852
Розташовується у зібраннях:072 – Фінанси, банківська справа та страхування

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Ганцяк_М_Залучення_фінансових_ресурсів_на_ринку_державного_боргу.pdfдисертація6,12 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.