Критичне мислення та медіаграмотність у цифрову епоху: виклики та можливості для української освіти

Abstract

Стаття присвячена дослідженню критичного мислення та медіаграмотності в цифрову епоху та їх впливу на українську освіту. Зазначено, що в цифрову епоху критичне мислення та медіаграмотність стають надзвичайно важливими компетенціями для кожної людини. Швидкий розвиток технологій та доступ до великої кількості інформації роблять нас уразливими перед маніпуляціями, дезінформацією та фейковими новинами. Особливо це актуально для освіти в Україні, де інформаційна війна останніми роками набула неабиякого розмаху. Розглянуто сутність критичного мислення та медіаграмотності. Зазначено, що під час навчання медійній грамотності здобувачі освіти опановують навички безпечного використання медіа, розвивають уміння виражати свої думки, формувати власну точку зору та брати участь у суспільному житті. Важливим складником медійної грамотності є здатність аналізувати медійне оточення, критично сприймати інформацію з медіа та висловлювати своє ставлення до подій і явищ через медійні засоби. Також зауважено, що в контексті медійного простору критичне мислення – це складний процес рефлексії, який об’єднує асоціативне сприйняття, синтез, аналіз та оцінку роботи медіа в суспільстві, а також медіатекстів, що доходять до нас через засоби масової комунікації. Розглянуто можливості, які відкриває критичне мислення та медіаграмотність для української освіти в цифрову епоху, а також виклики, що їх супроводжують. У висновку зазначено, що зі зростанням впливу цифрових медіа підвищується значення відповідального ставлення до них освітян, батьків, уряду та суспільства загалом. Важливо, щоб усі суспільні групи спільно працювали над забезпеченням якісної освіти, приділяючи значну увагу розвитку критичного мислення та медіаграмотності. Тільки так Україна зможе підготувати обізнаних та компетентних громадян, що здатні ефективно функціонувати в цифрову епоху, повною мірою використовуючи її можливості та впоратися з будь-якими її викликами.