Особливості державного регулювання кримінально-виконавчої системи України

Abstract

Статтю присвячено дослідженню особливостей державного регулювання кримінально-виконавчої системи України. Визначено, що існує неодностайність у підходах науковців до трактування загальної дефініції державного регулювання та взагалі відсутність достатньо розроблених наукових підходів щодо дослідження питань державного регулювання діяльності кримінально-виконавчої системи України. Оглянуто наукові літературні джерела, які стосуються поняття «державне регулювання», що висвітлюється науковцями через різноманітні методи та форми, а також наукові праці, присвячені питанням кримінально-виконавчої політики України. Встановлено, що економіко-географічні, стан економіки, рівень життя населення, утворюють досить складну систему, що істотно впливає на процес прийняття чи зміни кримінально-виконавчого законодавства України. Визначено, що кримінально-виконавча політика, що реалізується державою через сукупність нормативно-правових засобів, є похідною від політики кримінально-правової; інститут правового становища засуджених, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, є сукупністю норм кримінально-виконавчого права, які розкривають специфіку суб’єкта застосування покарання та суб’єкта забезпечення життєдіяльності у місцях позбавлення волі. На основі вище окресленого проведено дослідження, констатовано, що державне регулювання діяльності кримінально-виконавчої системи є складовою кримінально-виконавчої політики держави, обумовлене основними напрямами правотворчої і правозастосовної діяльності уповноважених державних органів у сфері реалізації кримінального покарання. Автори приходять до висновку щодо можливості виокремлення у окрему підгалузь – пенітенціарне право, сукупності норм, що регламентують порядок відбування кримінальних покарань, пов’язаних з ізоляцією від суспільства.