Імператив державно-приватного партнерства в рекреаційно-туристичній сфері України

Abstract

Висвітлено міжнародний досвід використання проектів державно-приватного партнерства в рекреаційно-туристичній сфері. Охарактеризовано основні форми реалізації концепції державно-приватного партнерства в рекреаційно-туристичній сфері: спільне підприємство, спеціальні економічні зони, національні проекти, концесія, оренда, приватизація, договір управління об’єктами державної та комунальної власності. Визначено основні фактори, що впливають на низький рівень розвитку державно-приватного партнерства: надмірна фінансова та адміністративна централізація, постійна зміна управлінських кадрів, незначна пропозиція підготовлених для реалізації проектів. З’ясовано відмінності між формами державно-приватного партнерства за правом власності, оперативним управлінням, джерелами фінансування та тривалістю договору. Визначено основні напрями використання державно-приватного партнерства: розробка маркетингових стратегій для просування на ринках послуг сусідніх країн, розширення спектра послуг, створення об’єктів сільського туризму та готельних мереж.