Ласкаво просимо до Електронного архіву Національного університету «Чернігівська політехніка»
Архів містить електронні версії наукових публікацій та навчально-методичних розробок наукових співробітників, викладачів та аспірантів університету. Проєкт реалізовано на базі програмного забезпечення DSpace© та підтримується Науковою бібліотекою НУ «Чернігівська політехніка».
Нові надходження
Аналіз підходів щодо підвищення якості зображень
(Чернігів : НУ "Чернігівська політехніка", 2025) Захарченко Д. Б.; Малік Т. М.
У статті виконано порівняльний аналіз підходів підвищення якості супутникових зображень для задач геодезії та землеустрою. Розглянуто BSWTV, самонавчальну MISR-DSA, CNN на парах Landsat–Sentinel-2 та RS-ESRGAN. Дані включали синтетичні та реальні сцени, при цьому застосовано маскування хмар, тіней, інше та поканальне
оцінювання за PSNR/SSIM. Узагальнені результати: BSWTV – приглушення змішаного шуму зі збереженням контурів, MISR-DSA – найкраще для ×2 і серій із субпіксельними зсувами, CNN – практичний компроміс для однокадрового підвищення та масштабування архівів, RS-ESRGAN – великі масштаби і крос-сенсорні пари зі збереженням природної текстури та спектральної узгодженості.
The relevance of the study is determined by the need to establish a unified comparative framework for evaluating methods of satellite image quality enhancement, since their accuracy directly affects the results of image interpretation, cartographic production, land cover monitoring, and cadastral analysis. Despite the availability of numerous approaches, there is still no standardized evaluation system that ensures reproducibility, spectral consistency, and reconstruction stability. The aim of this work is to conduct a comprehensive analysis of modern approaches to image quality enhancement — variational, self-supervised, convolutional, and generative-adversarial — and to compare their efficiency using PSNR and SSIM metrics. Within the study, four representative methods are analyzed. The variational Bilateral Spectrum Weighted Total Variation (BSWTV) approach provides adaptive noise suppression and contour preservation through weighting coefficients derived from the spectrum of local gradients. The self-supervised Multi-Image Super-Resolution (MISR) method reconstructs spatial structure from sequences of frames with subpixel shifts without relying on high-resolution reference data. The Convolutional Neural Network (CNN), trained on Landsat–Sentinel-2 image pairs, enhances the spatial detail of archival data while maintaining spectral stability across channels. The Generative Adversarial Network (RS-ESRGAN) adapted for Sentinel-2 combines perceptual and adversarial losses to restore highfrequency structures and ensure natural visual fidelity. Experimental results show that BSWTV at a ×2 scale demonstrates stable reconstruction with PSNR 31.14 dB and SSIM 0.9524, CNN achieves PSNR 36.16 dB and SSIM 0.954, RS-ESRGAN at ×5 provides visually detailed reconstructions with PSNR 28.01 dB and SSIM 0.624, while the self-supervised MISR achieves the highest performance (PSNR 47.27 dB, SSIM 0.9559) due to the accumulation of information from multi-frame observations. The obtained results indicate that variational approaches are effective for noise suppression, CNN models provide a balance between quality and computational efficiency, adversarial networks ensure high visual realism, and multi-image methods are the most accurate in restoring spatial details. It is concluded that for geodesy and land management applications, the optimal strategy involves combining approaches depending on data type, resolution level, and metric accuracy requirements, forming a foundation for further standardization of satellite image quality assessment procedures.
Францисканський кадастр на Буковині: історія та актуальність використання
(Чернігів : НУ "Чернігівська політехніка", 2025) Беспалько Н. Р.
Історичні та архівні джерела набувають важливого значення в дослідженнях земельного фонду європейських регіонів. Францисканський кадастр ХІХ ст. – одне з найвикористовуваніших історичних джерел Центральної Європи. Його детальність та точність, яка мала на меті визначення та представлення реальних площ оподатковуваних та неоподатковуваних земель кожної коронної земель, одержує практичну цінність і через століття. Матеріали кадастрових обстежень Францисканського кадастру за умови врахування особливостей застосування методології в кожному із регіонів надають достовірний і різноманітний матеріал для наукових досліджень.
Archival cadastral maps still have significant potential and are used for many purposes, including research into the social and economic circumstances of changes and reconstruction of land use. Land use is a kind of landscape indicator, as it reflects the close connection between humans and nature and at the same time has a strong and clearly defined temporal dimension. A better understanding of the current situation requires knowledge of the past landscape, as the current landscape largely reflects its historical appearance, which is particularly noticeable in the field of land use. Such information allows scientists to research and extrapolate the data necessary to assess past environmental conditions closely related to changes in land use. Like any historical source, the Franciscan cadastre is not without subjective shortcomings, which, when taken into account during spatial analysis, can increase the reliability of the results. In particular, the methodology, including the map legend, was not uniform across the entire territory of the Empire, and regional differences should be taken into account. There were some differences between the categorisation of land use in the 19th century and the categorisation of land use in the 21st century. The aim of the study is to analyse the materials of the Franciscan cadastre within the territory of Bukovina (as one of the historical sources of data) in terms of detail, accuracy and completeness of information. The history of the Franciscan cadastre is presented. Methodological features of geodetic and cadastral work are described. The peculiarities of mapping cadastral objects are revealed. Factors that influenced the accuracy of the work are identified. As one of the results of the Franciscan cadastre, the structure of the land fund of Bukovina is presented. The Franciscan cadastre was a successful attempt to integrate the countries of Central Europe, which around 1800 were in the process of transitioning from an estate-based society to a national society, into a single space with uniform legislation on land valuation (land use assessment) and a tax system. The cadastral information contained in the maps and registers, which were created in strict compliance with quality standards for large parts of Europe, offers a unique and comprehensive representation of knowledge about the space. In addition to historical reconstructions, this is important for the search for and preservation of historical and cultural heritage sites.
Функціонування державного земельного кадастру в Україні: адаптація до умов воєнного стану та перспективи
(Чернігів : НУ "Чернігівська політехніка", 2025) Щербак Ю. В.; Корнієнко І. В.; Сахно Є. Ю.; Заворотний С. М.
У статті представлено стратегічні напрями удосконалення системи управління земельними ресурсами України в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення. Обґрунтовано необхідність створення інтегрованої системи моніторингу стану земель на основі геоінформаційних технологій та даних дистанційного зондування Землі. Запропоновано розробку національного реєстру пошкоджених і забруднених земель, механізму компенсації для постраждалих землевласників, а також програм рекультивації територій із високим аграрним потенціалом. Обґрунтовано необхідність посилення державного нагляду за використанням і охороною земель, а також модернізації технічного забезпечення ДЗК з метою гарантування стабільної роботи системи, захисту прав власності.
The State Land Cadastre (SLC) is a basic element of the land management system and property rights enforcement in Ukraine. Martial law, imposed as a result of a full-scale invasion, has significantly complicated the stable functioning of the cadastral system. To stabilize land relations, under martial law, legislative changes were introduced that ensured the restoration of the procedure for registering the lease of agricultural land, permission for free privatization under certain conditions, the abolition of compensation for losses of agricultural production in certain territories, regulation of data entry into the State Land Registry, and the suspension of the free transfer of state and municipal land to private ownership. The work identifies key aspects of the destructive effects of military actions. A detailed analysis of the scope of expansion of the cadastre information base has been performed. In particular, the results of changes in information on 722.4 thousand new land plots have been determined, which exceeds the figure for 2023 (618.9 thousand), the total number of registered plots has reached 25.6 million. The article also analyzes compensation for violations of land legislation, namely UAH 107,378 of damage caused by
violations, UAH 65,075 was voluntarily compensated. The key method for determining violations is unmanned land probing. 103.7 thousand hectares of agricultural land (reserve) were separately analyzed; 1.8 million hectares of land for which there is no information in the State Register of Property Rights on the right of ownership or use; 2.5 million hectares of land that is actually cultivated but does not have legal registration, which was detected using satellite monitoring. According to the assessment of the state of land resources carried out by the Center for Food and Land Use Research (KSE Agrocenter) based on data from the World Bank, the Government of Ukraine, the European Commission, and the UN, in 2022 the territories of Luhansk (100%), Kherson (95%), Chernihiv (80%), Zaporizhia (74%), Sumy (70%), and Donetsk (64%) regions were most affected by the full-scale invasion of the Russian Federation. The paper presents statistical data on the distribution of areas controlled by Ukraine in the period 2021-2024. As a result of the research, key strategic recommendations were provided for supporting and restoring the land use structure and restoring agricultural potential, assessing environmental risks, and strategic planning.
Модернізація електронної геодезичної мережі для потреб кадастру територіальних громад: технологічні бар’єри та суспільні імперативи
(Чернігів : НУ "Чернігівська політехніка", 2025) Удовенко І. О.; Смоленська Л. І.; Молнар Д. С. С.
У статті досліджено впровадження електронної геодезичної мережі нового покоління як базової інфраструктури для ведення кадастру територіальних громад у контексті децентралізації та цифрової трансформації просторового управління. Розглянуто технічні, організаційні та соціальні аспекти створення й функціонування таких мереж, заснованих на використанні постійних референцних станцій Глобальних навігаційних супутникових систем (GNSS). Проаналізовано сучасний стан розвитку геодезичної мережі України, її нормативно-правові засади та досвід інтеграції до європейського геопросторового простору. Визначено технічні виклики впровадження ЕГМ, які пов’язані з інфраструктурним забезпеченням (геологічно стійке розташування, безперебійне електропостачання та наявність
високошвидкісного інтернету для передачі GNSS у реальному часі), трансформацією координатних систем (національний трансформаційний модуль, єдиний центр обробки спостережень), автоматизованим контролем якості даних і кадровою підготовкою фахівців. Побудова електронної геодезичної мережі вимагає значних інвестицій. Зазначено, що впровадження електронної геодезичної мережі забезпечує підвищення точності координат кадастрових даних, скорочення часу їх оновлення, зменшення кількості земельних спорів та створення умов для інтеграції кадастрових і містобудівних систем. Особливу увагу приділено соціальним ефектам як зростанню прозорості управління земельними ресурсами, підвищенню довіри громадян до органів місцевого самоврядування, розвитку цифрових сервісів і за-
лученню інвестицій. На основі аналізу вітчизняного та закордонного досвіду запропоновано модель міжгромадської співпраці щодо створення регіональних мереж GNSS та рекомендації щодо формування єдиної національної платформи моніторингу геодезичних даних. Доведено, що електронна геодезична мережа нового покоління є не лише технологічним інструментом кадастрового забезпечення, а й чинником розвитку відкритого управління, сталого просторового планування та цифрової демократії в Україні.
The article examines the implementation of a next-generation electronic geodetic network as a fundamental infrastructure for maintaining the cadastral systems of territorial communities in the context of decentralization and the digital transformation of spatial management. The study considers the technical, organizational, and social aspects of creating and operating these networks based on continuously operating reference stations of Global Navigation Satellite Systems (GNSS). It analyzes the current state of geodetic infrastructure development in Ukraine, its regulatory and legal framework, and the experience of integration into the European geospatial space. The article identifies technical challenges in implementing electronic geodetic networks (EGN), including infrastructure support (geologically stable station placement, uninterrupted power supply, and high-speed Internet access for real-time GNSS data transmission), coordinate system transformation (a national transformation module and a unified observation processing center), automated data quality control, and the professional training of specialists. The construction of an electronic geodetic network requires significant investment. It is noted that the
introduction of an EGN increases the accuracy of cadastral coordinate data, reduces update time, minimizes land disputes, and creates favorable conditions for the integration of cadastral and urban planning systems. Particular attention is paid to social effects, including increased transparency in land resource management, enhanced public trust in local self-government, the development of digital services, and the attraction of investments. Based on the analysis of domestic and international experience, the article proposes a model of inter-community cooperation for the creation of regional GNSS networks and provides recommendations for developing a unified national platform for geodetic data monitoring. It is proven that the nextgeneration electronic geodetic network is not only a technological tool for cadastral support but also a driver for the development of open governance, sustainable spatial planning, and digital democracy in Ukraine.
Точність визначення напряму на північ для різних типів компасів
(Чернігів : НУ "Чернігівська політехніка", 2025) Тартачинська З. Р.; Пилипяк Р. О.
У статті подано результати експериментального дослідження точності визначення напряму на північ різними магнітними компасами. Найвищу точність показали геодезичні бусолі з похибками 30–40′. Польові компаси забезпечили точність близько 1°, а планшетний — до 1,5°, причому максимальна індивідуальна похибка для нього сягала 3°, тоді як для інших приладів була в межах 1,5–2°. Мінімальна похибка для теодолітної бусолі серед спостерігачів-аматорів становила 17′, а для досвідченого спостерігача — зменшувалася до 9,5′. Дослідження підтвердило, що конструкція приладу та досвід користувача суттєво впливають на точність орієнтування. Отримані результати важливі для туризму, геодезії та військової топографії.
The paper presents the results of an experimental study on the accuracy of determining the north direction using various types of magnetic compasses that differed in design, mass, length of the magnetic needle, damping, and manufacturing quality. The main objective of the study was to quantitatively assess the influence of the instruments’ structural features and the user’s level of training on the root mean square error of aligning the compass needle with the magnetic meridian. Seven observers without special training took part in the tests; each performed 30 measurements on seven different instruments: a theodolite bussol, two geodetic compasses (bussols), two Chinese field compasses, a Ukrainian field compass, and a tablet compass. The measurements were carried out in real field conditions with strict adherence to the rules for avoiding local magnetic disturbances that could distort the results. To increase the reliability of the calculations, root mean square errors and weighted mean values were determined for series of 3, 5, 10, and 30 observations. Analysis of the obtained data showed that geodetic compasses provided the highest accuracy — their average errors ranged from 30–40′, which is almost twice as accurate as field compasses, whose typical deviations were about 1°. The tablet compass demonstrated the lowest accuracy due to its short needle, high sensitivity to oscillations, and weak damping. Its average error was approximately 1.5°, and the maximum individual error reached 3°, while for other instruments it remained within 1.5–2°. At the same time, the minimum recorded error for the theodolite bussol among amateur observers was 17′, whereas for an experienced specialist it decreased to 9.5′, clearly demonstrating the importance of user skill in the orientation process. The results showed a significant influence of the human factor on the accuracy of aligning the compass needle with the zero division of the scale, namely: substantial inter-individual variation was observed, caused by differences in attentiveness, speed of reading fixation, and ability to stabilize the instrument. The study confirmed that the accuracy of determining the north direction depends both on the compass design and on the user’s experience. The results may be useful for specialists in tourism, geodesy, military topography, and for preparing recommendations regarding the selection of instruments for work in difficult conditions.