Ласкаво просимо до Електронного архіву Національного університету «Чернігівська політехніка»
Архів містить електронні версії наукових публікацій та навчально-методичних розробок наукових співробітників, викладачів та аспірантів університету. Проєкт реалізовано на базі програмного забезпечення DSpace© та підтримується Науковою бібліотекою НУ «Чернігівська політехніка».
Нові надходження
Preconditions for Appearance of Computer Lexicography
(2024) Сікалюк А. І.; Литвин С. В.; Шевченко Ю. В.
Computer lexicography is one of the important directions of modern domestic linguistics and translation studies. Nowadays, scientists face important questions related to the theoretical and practical aspects of compiling computer dictionaries, which, undoubtedly, have significant scientific significance.A necessary stage in solving these questions is to understand the peculiarities of the formation of this section of linguistic science - its preconditions, methodological base;directions of the scientific research. The article is devoted to highlighting some aspects of the historical development of domestic and foreign lexicography.The task of the article is to consider the main stages of the development of computer technologies for compilation of dictionaries and to determine the prerequisites that led to the emergence of such a direction in linguistics as computer lexicography.The advent of computers actively influenced the development of lexicography. Initially, they were used to prepare paper dictionaries, in other words, they served as a typewriter. But later it turned out that computers can perform such functions as editing, storing any lexicographic information, and therefore computer corpora of texts appeared, and then machine-readable dictionaries.
So, at the initial stages of development, computers in the field of lexicography were used as a typewriter that could replace, delete letters, words, and even whole parts of texts. And with the emergence of operating systems such as Windows, the computer provided the lexicographer not only with editing tools, but also with formatting, creating an original dictionary layout. The advent of tablet scanners and recognition programs has greatly accelerated the process of typing and editing text. At the same time, software was created that allowed searching and indexing of texts. This led to the emergence of linguistic databases, electronic libraries and card libraries. Automated lexicographic databases in the form of electronic dictionaries are now an integral part of systems of machine translation, information search, editing and correction of texts, as well as processing of large text arrays and their storage as a separate task of creating electronic libraries. Computer dictionaries on optical media enabled translators and scientists to quickly find any information about a word (translation, interpretation, etc.).
Комп’ютерна лексикографія – це одиніз важливих напрямків сучасного вітчизняного мовознавства та перекладознавства.В наш час перед науковцямипостають важливі питання, що стосуються теоретичних і практичних аспектів укладання комп’ютерних словників, які, безсумнівно, мають вагому наукову значущість.
Необхідним етапом у вирішенні цих питань є осмислення особли-вос тей формування цього розділумовознавчої науки – її передумов, методологічної бази, напрямків наукового пошуку.Стаття присвячена висвітленню деяких аспектів історичного розвитку вітчизняної та зарубіжної лексикографії.Завдання статті – розглянути основні етапи розвитку комп’ютернихтехнологій укладання словників та визначити передумови, що зумовили появу такого напрямку у мовознавстві, як комп’ютерна лексикографія. Поява комп’ютерів активно вплинулана розвиток лексикографії. Спочатку вони використовувалися для підготовки паперовихсловників, інакше кажучи слугували печатною машинкою. Але згодом виявилося, що комп’ютери можуть виконуватитакі функції, як редагування, зберігання будь-якої лексикографічної інформації, і тому з’явилися комп’ютерні корпуси текстів, а далі й машинозчитувані словники.Отже, на початкових етапах розвитку комп’ютери у галузі лексикографії використовувалися як друкарська машинка, яка могла заміняти, витирати літери, слова й навіть цілі частини текстів. А з виникненням операційних систем, таких як Windows, комп’ютер надав лексикографу нетільки інструментальні засоби редагування, але й форматування, створення оригінал-макету словника. Поява планшетних сканерів та програмрозпізнавання значно прискорилапроцес набору та редагування тексту. Водночас було створено програмне забезпечення, щодозволяло здійснювати пошук, індексацію текстів. Це привело до виникнення лінгвістичних баз даних, електронних бібліотек й картотек. Автоматизовані лексикографічні бази у вигляді електронних словників зараз становлять невід’ємну частинусистем машинного перекладу, інформаційного пошуку, редагування та правки текстів, а також обробки великих текстових масивів та їх зберігання як окремої задачі створення електронних бібліотек. Комп’ютерні словники на оптичних носіях дали змог у перекладачам, науковцям швидко знаходити будь-яку інформацію про слово (пер еклад, тлумачення тощо).
Використання чату GPT для вивчення граматики англійської мови у закладах вищої освіти
(Чернігів : НУ «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, 2024) Дивнич Г. А.; Гайдай А.; Шевченко Ю. В.
Стрімкий розвиток цифрових інформаційних технологій, штучного інтелекту та публічне використання чату GPT зокрема, загострив питання форм і методів використання даної технології в освітньому процесі на користь здобувачів вищої освіти та викладачів при збереженні норм академічної доброчесності. Адже, як будь-який інструмент, його можна використати як на користь, так і для зловживань. Метою даної статті є запропонувати оптимальні методи взаємодії здобувачів вищої освіти з чатом GPT в рамках вивчення англійської мови задля розвитку граматичної компетентності.
The rapid development of digital information technologies and the public use of the GPT chat, in particular, has exacerbated the issue of forms and methods of using this technology in the educational process for the benefit of higher education students and teachers. The purpose of this article is to propose optimal methods of interaction of students with the GPT chat for the development of grammatical competence within the framework of learning English.
Формування перекладацької компетентності під час англомовної самоосвіти
(2025) Биконя О. П.; Шевченко Ю. В.
Метою статті є аналіз особливостей формування перекладацької компетентності (ПК) під час англомовної самоосвіти слухачів.
The aim of the article is to analyse the peculiarities of developing translation competence (TC) in the course of learners' English self-education. The aim was achieved by applying the following research methods: analysis of scientificpedagogical and methodological studies on the development of translation competence in English self-education; development of methodological recommendations for selfstudy
of translation based on competence and systemic approaches. The results of research and discussions on the development of TC in English self-education show that knowledge of the specifics of translation is one of the essential elements of effective English oral and written communication. The content of education, the learner's educational environment, the organization of the educational process, and educational
technologies, including self-education activities, play a significant role in the development of TC. The development of TC is a complicated and long-term process in learning English. This competence includes personal qualities, particularly creative abilities, knowledge, skills, and abilities that a future specialist needs to master to meet society's latest requirements. Translation activities are carried out when the
motivational, content, and operational components of TC are formed; adequate comprehension and interpretation of English-language information is assumed; there is a readiness to implement the motivational and stimulating, navigational, research, and executive phases; learners have developed and formed a group of knowledge, skills, abilities, and capabilities required for the implementation of this activity by a future specialist; and there has been a sufficient development of creative thinking. TC consists of a system of interrelated and hierarchical sub-competences, and these relationships can vary. The conclusions prove that the development and formation of TC should be based on competence-based and systemic approaches in the process of foreign language self-education. The TC includes bilingual, professional crosscurricular, linguistic and sociocultural (extralinguistic), educational, strategic, and instrumental sub-competences. Independent learning of translation in any field based on a systematic approach has its algorithm of English self-education in mastering TC,
which includes the following stages: propedeutic, preparatory, introductory, basic, final, and reflective.
Формування професійно орієнтованої комунікативної компетентності майбутніх фізичних терапевтів
(2025) Шевченко Ю. В.; Сікалюк А. І.; Биконя О. П.
У статті розглянуто проблему формування професійно орієнтованої англомовної комунікативної компетентності майбутніх фізичних терапевтів у процесі навчання англійської мови за професійним спрямуванням (АМПС). Проаналізовано сутність понять «компетентність», «іншомовна комунікативна компетентність», «професійно
орієнтована іншомовна комунікативна компетентність»; визначено поняття «професійно орієнтована англомовна комунікативна компетентність майбутніх фізичних
терапевтів» та охарактеризовано основні компоненти її структури. З’ясовано педагогічні умови, що забезпечують ефективне формування професійно орієнтованої англомовної комунікативної компетентності (ПАКК). Розглянуто питання розробки змісту курсу АМПС для студентів спеціальності 227 «Фізична терапія, ерготерапія». Наголошено, що організовуючи процес навчання АМПС необхідно максимально враховувати специфіку майбутньої професійної діяльності студентів, визначити типові ситуації спілкування і відібрати необхідний мовний та мовленнєвий матеріал відповідно до конкретних потреб фахівців. Визначено мовленнєві уміння, типові професійні ситуації майбутніх фізичних терапевтів, відібрано необхідний мовний мінімум. Акцентовано, що граматичній складовій має відводитися значно менше місце у структурі формування ПАКК, ніж лексичній. Обґрунтовано необхідність відбору граматичного мінімуму. Визначено дієві методи і технології навчання (Taskbased learning, ситуативне моделювання, проєктна діяльність, кейс-метод, інтерактивні технології «круглий стіл», «мозковий штурм»). Підкреслено, що у сучасних умовах успішність опанування АМПС значною мірою визначається рівнем інтеграції у навчальний процес інформаційно-комунікаційних технологій релевантних до фахової підготовки. З’ясовано та охарактеризовано ефективні цифрові ресурси. Отримані результати дослідження та запропоновані рекомендації мають практичну цінність і можуть бути використані для розробки робочих програм та організації навчального процесу з дисципліни АМПС на спеціальності 227 «Фізична терапія, ерготерапія».
The article examines the problem of developing professionally oriented English communicative competence of future physical therapist in the process of learning English for Specific Purposes (ESP). The essence of the concepts “competence”, “foreign language communicative competence”, and “professionally oriented foreign language communicative competence” is analyzed. The concept of “professionally oriented English communicative competence of future physical therapist” is defined, and the main
components of its structure are described. The pedagogical conditions that ensure the effective formation of professionally oriented English communicative competence are identified. The issue of developing the ESP course content for students majoring in 227 “Physical Therapy, Occupational Therapy” is considered. The paper emphasizes the importance of considering the specifics of future professional activities, typicalcommunication situations, and the selection of appropriate linguistic and speech material
according to the practical needs of specialists. Communicative skills, typical professional situations of future physical therapist, and the necessary lexical and grammar minimum are identified. Effective methods and technologies are characterized such as simulations, role playing, projectbased learning, case study, and task-based learning. Emphasis is placed on the practical value of students’ video recordings of tasks that integrate English communication with physical activity as a means of developing their own professional
rehabilitation blog. It is highlighted that success of mastering ESP is largely determined by the level integration of information and communication technologies and the use of digital tools that facilitate the development of language skills in professional contexts. Digital resources for teaching future rehabilitation specialists are identified and described. The research results and proposed recommendations are of practical value and can be used for developing curriculum and organizing the ESP learning process for students
majoring in 227 “Physical Therapy, Occupational Therapy.”
Особливості навчання англійської мови за професійним спрямуванням майбутніх фахівців сфери фізичної культури та спорту
(2024) Шевченко Ю. В.; Дивнич Г. А.; Гайдай Н. М.; Биконя О. П.
Стаття присвячена проблемі навчання англійської мови майбутніх фахівців сфери фізичної культури та спорту. Розглянуто питання розробки змісту курсу англійської мови за професійним спрямуванням (АМПС) для студентів спеціальності 017 «Фізична культура і спортХ. Організовуючи процес навчання АМПС необхідно максимально враховувати специфіку майбутньої професійної діяльності студентів, визначити типові ситуації спілкування і відібрати необхідний мовний та мовленнєвий матеріал, відповідно до конкретних потреб фахівців. Визначено типові професійні ситуації майбутніх фітнес-тренерів та інструкторів, відібрано необхідний мовний мінімум. З‘ясовано, що у процесі викладання АМПС студентам зазначеної спеціалізації, особливу увагу слід приділяти розвитку вмінь усного мовлення. Розглянуто питання відбору навчальних матеріалів. Наголошується, що результативність досягнення цілей навчання АМПС великою мірою залежить від урахуванням особливостей студентів певної спеціальності. З’ясовано характерні особливості студентів-спортсменів, які впливають на процес оволодіння англійською мовою. Охарактеризовано труднощі, з якими стикаються викладачі під час навчання АМПС вказаної цільової аудиторії студентів, і запропоновано шляхи їх вирішення. Визначено найефективніші технології, методи та прийоми навчання АМПС з урахуванням особливостей студентів вказаної спеціальності та специфіки їхньої майбутньої професійної діяльності. Запропоновані деякі авторські прийоми роботи зі студентами-спортсменами. Обґрунтовано необхідність активного впровадження інтерактивних технологій. Особливе значення для майбутніх фахівців спортивного профілю мають ігрові технології. Автори вважають, що використання блогів спортивних інструкторів та фітнес тренерів є ефективним засобом оволодіння АМПС. Вказується на практичну цінність відеозапису виконання студентами завдань, що поєднують англомовну мовленнєву діяльність і фізичну активність, для створення власного професійного блогу. Піднімається питання впровадження інтегрованих бінарних занять. Надані методичні рекомендації щодо організації процесу навчання АМПС стануть в пригоді викладачам іноземної мови, які викладають на спеціальності 017 «Фізична культура та спорт».
English to future specialists in the field of physical culture and sports. The issue of developing the content of ESP course for students of 017 "Physical Culture and Sport" specialty is considered. It is noted that organizing ESP teaching, it is necessary to take into account the specifics of the future professional activity of students, determine typical communication situations and select the necessary language and speech material, in accordance with the specific needs of future specialists.
Typical professional situations of future fitness trainers and instructors are determined and necessary language minimum is selected. It was found out that in the process of teaching ESP to the students of the mentioned specialism, special attention should be paid to developing skills of oral speech. The issue of selection of educational materials is reviewed. The authors
emphasize that the effectiveness of achieving the goals of ESP teaching largely depends on taking into account the peculiarities of students of a particular specialty. The peculiarities of students-athletes affecting the process of mastering
English are clarified. The difficulties faced by teachers who teach ESP to students-athletes are characterized, and the ways to solve them are proposed. The most effective techniques and methods of teaching ESP to future specialists in the field of physical culture and sports are determined. The need for active implementation of interactive technologies is proved. It is noted that game technologies are of particular importance. The authors consider the use of blogs of sports instructors and fitness trainers to be an effective means of mastering ESP. The practical value of video recording of students performing tasks that combine English-speaking speech activity and physical activity is highlighted. The issue of implementing integrated binary classes in the process of professional training of fitness trainers and instructors is raised. The proposed methodical
recommendations can be useful for foreign language teachers who teach the students of 017 "Physical Culture and Sports" specialty.