Фінансові інструменти стратегічного розвитку сфери охорони здоров’я в умовах цифрової економіки

Abstract

Дисертація присвячена комплексному та ґрунтовному дослідженню фінансових інструментів стратегічного розвитку сфери охорони здоров’я в умовах цифрової економіки. Розглянуті підходи щодо доктринального розуміння економічної природи сфери охорони здоров’я дозволило визначити її сутність як складну соціально-економічну систему, основним призначенням якої є забезпечення реалізації найважливішого соціального принципу: збереження та поліпшення здоров’я громадян, надання їм висококваліфікованої лікувально-профілактичної допомоги. Виходячи з умов цифрової економіки, охорона здоров’я - це система фінансових та соціально-економічних відносини, які формуються у процесі задоволення потреб населення в медичних послугах. В умовах цифрової економіки та нових глобальних викликів економіка охорони здоров’я вивчає дію законів ринку в системі медичної допомоги та вплив охорони здоров’я на основний фактор виробництва та ключовий елемент розвитку національної економіки в сучасних умовах глобалізації – людський капітал. За результатами дослідження еволюції сфери охорони здоров’я визначено її ключову роль в функціонування національної економіки в площині збереження здоров’я суспільства, формуванні потенціалу забезпечення високих соціальних стандартів життєдіяльності суспільства, а також обґрунтовано її роль у забезпечення оптимального рівня національної безпеки держави. Доведено, що ефективне використання фінансового інструментарію забезпечення сфери охорони здоров’я формує передумови для більш оптимального та раціонального використання наявних фінансових ресурсів та визначає подальші можливості щодо збільшення обсягів їх залучення. Саме такий підхід до формування фінансового інструментарію визначає умови та характер динаміки та структури надання медичних послуг, нарощення темпів стратегічного розвитку сфери охорони здоров’я, що є критично важливим в умовах нестабільності національного та глобального економічного середовища. Обґрунтовано, що в сучасних реаліях визначальна роль у доступності та забезпеченості населення медичними послугами належить саме державі. Водночас акцентовано увагу, що ефективна державна політика у сфері охорони здоров’я неможлива без належного її фінансового забезпечення, джерелами якого в сучасних умовах в більшості державах є бюджетне фінансування та кошти юридичних та фізичних осіб. Варто акцентувати увагу на тому, що саме достатність фінансове забезпечення сфери охорони здоров’я формує її потенціал стратегічного інноваційного розвитку, виступає ключовим фактором збереження людського капіталу та сприяє реалізації стратегії економічного розвитку держави. Проведений аналіз досвіду провідного держав світу політики фінансового забезпечення доводить той факт, що належне функціонування сфери охорони здоров’я можливе лише за умови використання всіх можливих джерел фінансування, а вирішення даного питання як правило перебуває в площині розвитку культури медичного страхування. Еволюція розвитку систем охорони здоров’я більшості сучасних держав світу свідчить про високу ефективність різних моделей і систем фінансування даної сфери, проте ключову роль у їх фінансовому забезпеченні відіграє система обов’язкового медичного страхування. Доведено, що відсутність оптимальних фінансових інструментів стратегічного розвитку сфери охорони здоров’я протягом багатьох останніх років унеможливлюють її ефективне функціонування у стратегічній перспективі, оскільки на даний час вітчизняні заклади сфери охорони здоров’я мають відчутну потребу у лікарях та медичному персоналі. Необхідність зміни стратегічних підходів до фінансового забезпечення сфери охорони здоров’я обумовлена невідповідністю наявного матеріально-технічного забезпечення новітнім світовим тенденціям, які на даний час сформовані трансформаціями глобалізованого та інформатизованого простору. Доведено, що вітчизняна сфера охорони здоров’я на даний час, на відміну від аналогічних у провідних країнах світу, не в змозі забезпечити вимоги сучасного суспільства, а саме за рахунок превентивної медицини та своєчасного і якісного надання медичних послуг сприяти зростанню тривалості життя, забезпечувати високі стандарти життєдіяльності суспільства. На основі проведеного дослідження обґрунтовано фінансові інструменти стратегічного розвитку сфери охорони здоров’я, практична реалізація яких перебуває в площині можливостей сформувати необхідний фінансовий потенціал, обсяг якого визначається динамікою основних макроекономічних показників держави, результативністю функціонування реального сектору економіки, рівнем конкурентоспроможності економіки країни, рівнем реальних доходів населення. Доведено, що в сучасних умовах значної обмеженості фінансових ресурсів, а також наявності значної непокритої потреби у фінансових ресурсах сфери охорони здоров’я, надзвичайно важливої ролі серед фінансових інструментів набуває розвиток системи надання страхових послуг. Визначено необхідність запровадження обов’язкового загальнодержавного страхування населення країни, та обґрунтовано його питому вагу у фінансуванні сфери охорони здоров’я, що дозволить вирішити питання фінансування галузі, забезпечить зростання доступності та якості медичних послуг. Розглянуто передумови для стратегічного розвитку сфери охорони здоров’я в умовах становлення та розвитку цифрової економіки, обґрунтовано необхідність розвитку у межах концепції цифровізації економіки, конкретизовано особливості його реалізації в Україні. Це дозволило сформувати механізм стратегічного розвитку сфери охорони здоров’я, виокремити його базові структурні елементи (методи, інструменти, важелі, забезпечення та принципи) та встановити об’єктивну потребу в його зміні, враховуючи трансформацію зовнішнього середовища, в якому функціонують на сьогодні медичні установи. Обґрунтовано провідну роль фінансового та інформаційного забезпечення у стратегічному розвитку сфери охорони здоров’я. Відповідно було детально обґрунтовано необхідність використання сучасних фінансових інструментів для забезпечення її стратегічного розвитку з метою підвищення ефективності функціонування механізму фінансового забезпечення розвитку сфери охорони здоров’я в умовах цифрової економіки, що дозволило конкретизувати фінансовий потенціал розвитку фінансового забезпечення розвитку медичних установ. На основі змістовного визначення сутності принципів інформатизації та інформативності і важливості їх дотримання для формування передумов стратегічного розвитку сфери охорони здоров’я в умовах цифровізації економіки при реформуванні моделі фінансового забезпечення розвитку охорони здоров’я було описано роль цифрових інформаційних технологій у розбудові системи та покращення її фінансування, розглянуто переваги реалізації нових технологій та базові загрози, які виникають при їх використанні. Це дозволило визначити сучасні фінансові технології, що можуть бути використанні для покращення функціонування медичних установ та визначити їх потенціал для подальшого застосування. Удосконалено: - науково-концептуальні положення трансформації та оптимізації функціонування механізму фінансового забезпечення розвитку сфери охорони здоров’я в умовах цифрової економіки в частині обґрунтування його мети, функцій, суб’єктів, методів та відповідних їм інструментів, принципів, які були розширені такими: інноваційна пріоритетність, раціональність та справедливість. Це сприятиме вдосконаленню сформованої моделі фінансування медичних установ та розширення їх ресурсних можливостей з метою забезпечення власного рівня конкурентоспроможності на національному ринку медичних послуг. - концептуальний підхід до удосконалення прикладного фінансового інструментарію стратегічного розвитку сфери охорони здоров’я в умовах цифрової економіки, який полягає у формуванні передумов для її належного фінансування з метою інноваційного розвитку та підвищення якості медичних послуг. У його основі обґрунтовано доцільність впровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування населення як ключового фінансового інструменту її стратегічного розвитку; - концептуальні підходи до модернізації фінансового інструментарію системи надання медичних послуг, що передбачає необхідність розвитку фінансових механізмів програм забезпечення державних гарантій медичних послуг відповідно до соціальних нормативів, які базуються на задоволенні попиту населення на сучасні медичні технології та пропозиції медичних центрів, а також орієнтовані на забезпечення збереження та відновлення здоров’я нації; - методологічні конструктори формування фінансових відносин суспільства та держави у сфері фінансування послуг системи охорони здоров’я, які полягають у зміні концептуальних підходів до сутності розуміння та прикладного застосування фінансових інструментів стратегічного розвитку системи охорони здоров’я в умовах цифрової економіки, що дозволяє сформувати новий ідеологічний базис для фінансового забезпечення сфери охорони здоров’я, яка важливої складової національної економіки держави. Дістали подальшого розвитку: - методичний підхід до визначення пріоритетних напрямків удосконалення фінансового забезпечення сфери охорони здоров’я, який, на відміну від існуючих, ґрунтується на використанні методології кореляційно-регресійного аналізу, що дозволило на основі результатів побудови сукупності кубічних однофакторних моделей кореляції між базовими макроекономічними і макрофінансовими показниками, параметрами діяльності медичних установ виявити основні диспропорції у розвитку такої сфери та в функціонуванні моделі її фінансування; - понятійно-категоріальний апарат теорії фінансів у частині уточнення змісту категорії «фінансове забезпечення сфери охорони здоров’я в умовах цифрової економіки», в якому увагу зосереджено на розкритті її як спроможності даної сфери здійснювати акумулювання достатнього обсягу фінансових ресурсів необхідних для належного виконання покладених на неї поточних завдань, дотримання визначених пріоритетів стратегічного розвитку; - систематизація принципів функціонування сфери охорони здоров’я в умовах цифровізації економіки, яка на відміну від існуючих базується на взаємозв’язку базових принципів економічного розвитку, збалансованого стратегічного зростання, сталого розвитку, та принципах синергетики з урахуванням специфічних особливостей трансформації процесів її діджіталізації. Такий підхід дозволив поглибити концептуальні положення щодо забезпечення стратегічного розвитку сфери охорони здоров’я в умовах цифровізації економіки. - теоретико-методичні підходи до обґрунтування рівнів фінансового забезпечення сфери охорони здоров’я, зокрема виокремлення таких його типів: незадовільний, задовільний, достатній, оптимальний. На відміну від існуючих підходів, це дає можливість оцінити спроможність сфери охорони здоров’я до впровадження задекларованих державою заходів стратегічного розвитку, а також здійснити заходи щодо нарощення її фінансового потенціалу.