Організаційно-економічний механізм розвитку житлового фонду

Abstract

Дисертаційну роботу присвячено поглибленню науково-методичних основ, розробці теоретико-методологічного забезпечення та практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму розвитку житлового фонду. У роботі розкрито сутність та особливості розвитку житлового фонду. Узагальнення наявних підходів показало, що під житловим фондом розуміють сукупність житла (житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімнати в багатосімейних квартирах) на території України та її адміністративно-територіальних одиниць. Систематизовано класифікаційні ознаки житлового фонду. Встановлено, що зі змінами в українському законодавстві щодо управління багатоквартирними будинками дедалі гострішим є питання відповідальності кожного зі співвласників за стан об’єктів житлового фонду. Вбачається потреба у збільшенні обсягів приватно-державного співфінансування програм реконструкції, реставрації, проведення капітальних ремонтів, технічного переоснащення спільного майна в багатоквартирних будинках та реалізації енергоефективних заходів у житлових будинках міст та сіл України, у яких створені об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, а також у кооперативних будинках. Активізація просвітницької діяльності серед громадян щодо участі у програмах розвитку житлового фонду дасть змогу охопити більшу кількість об’єктів житлового фонду. Розвинено зміст поняття «критична інфраструктура» як сукупності об’єктів, систем, мереж, послуг, які є стратегічно важливими для економіки та безпеки країни, суспільства, населення і пошкодження, знищення або порушення діяльності яких може завдати шкоди життєво важливим інтересам України, що на відміну від наявних підходів враховує питання захисту національних інтересів. Запропоновано класифікацію об’єктів критичної інфраструктури за виділеними класифікаційними ознаками Організаційно-економічний механізм розвитку житлового фонду визначено як систему, що включає організаційні, економічні та особистісні складові, спрямовані на ефективне функціонування житлового фонду. Визначено мету формування організаційно-економічного механізму розвитку житлового фонду, систематизовано основні елементи формування організаційно-економічного механізму розвитку житлового фонду. Розроблено етапи формування організаційно-економічного механізму розвитку житлового фонду. Досліджено складові фінансового забезпечення розвитку житлового фонду. Виявлено, що кращі умови фінансового забезпечення мають ті житлові будинки, у яких створені ОСББ, оскільки в такому випадку створюється ремонтний фонд. Сформовано етапи впровадження організаційно-економічного механізму. Здійснено аналіз сучасного стану житлового фонду України та його критичної інфраструктури. Сучасні проблеми житлово-комунальної інфраструктури в більшості міст пов’язані з невирішеними протягом багатьох років таких важливих питань, як необхідність своєчасного проведення капітального та поточного ремонтів у житловому фонді та належною експлуатацією та технічним обслуговуванням жилих будинків і прибудинкової території. Несвоєчасне проведення капітальних та поточних ремонтів житлового фонду часто пов’язано з відсутністю джерел покриття витрат. Створення ОСББ допомагає вирішувати питання знаходження ресурсів для проведення капітальних та поточних ремонтів та збільшує відповідальність мешканців багатоквартирних будинків за утримання в належному стані спільного майна та прибудинкової території. Визначено тенденції зростання обсягів будівельних робіт на території України за період 2016–2020 рр. та повільний темп зростання будівництва житлового фонду. За допомогою економіко-математичного моделювання отримано результати прогнозу обсягів введення в експлуатацію загальної площі житлових будинків в Україні. На основі проведеного аналізу динаміки виникнення надзвичайних ситуацій у будівлях або спорудах житлового призначення території України за період 2015–2020 рр. зроблено висновок щодо необхідності запровадження заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Запропоновано своєчасне проведення капітальних та поточних ремонтів житлового фонду та інфраструктури, що дасть змогу уникнути виникнення аварій. Здійснено оцінку ефективності залучення інвестицій у розвиток житлового фонду. Проведений аналіз показав, що в Україні інвестування розвитку житлово-комунальної інфраструктури має обмежений характер. Ця ситуація склалася через зниження інтересу інвесторів до сфери житлово-комунального господарства. До основних причин виникнення цієї ситуації належать такі: недосконалість законодавчої бази щодо ступеня захищеності економічних інтересів інвесторів, відсутність податкових стимулів щодо фінансування саме житлово-комунальної сфери, невикористання позитивного досвіду розвинутих країн у сфері пошуку альтернативних фінансових джерел розвитку житлово-комунальної інфраструктури. Недостатній обсяг інвестування розвитку житлово-комунальної інфраструктури України потребує формування нових економічних механізмів підвищення інвестиційної привабливості об’єктів житлово-комунальної сфери. Особливої уваги та значних обсягів фінансування потребують інженерні мережі та споруди, які належать до критичної інфраструктури житлових будинків. Для зростання обсягів інвестицій доцільно застосовувати концесію, за допомогою якої можна вирішувати частку проблем розвитку житлово-комунальної інфраструктури. Модернізація житлово-комунальної інфраструктури України потребує диверсифікації джерел фінансування, поглиблення особистої відповідальності членів ОСББ, територіальних громад та органів влади в економічному розвитку житлово-комунальної інфраструктури України. Проаналізовано світовий довід управління розвитком житлового фонду. Запропоновано ефективні інструменти інтернет-маркетингу для формування рекламної кампанії керівної компанії з управління багатоквартирним будинком. Для колективних споживачів запропоновано налаштувати рекламу послуг через пошуковий запит. Для індивідуальних користувачів рекомендовано налаштувати таргетовану рекламу через соціальну мережу Facebook. Обсяг накопичених на території України промислових і побутових відходів зумовлює необхідність прискореного впровадження технологій їх перероблення або безпечної утилізації та розробки та впровадження маловідходних або безвідходних технологій у всіх галузях народного господарства України. Створення та впровадження технологій циркулярної економіки сприятиме оптимальному використанню невідновлюваних та інших ресурсів, зменшить витрати на ресурси та утворення відходів, забезпечить більш раціональне використання ресурсів у галузях промисловості. Сучасні класифікації технологій розроблені за різними класифікаційними ознаками. Перехід від лінійної до циклічної моделі економіки зумовлює необхідність класифікації технологій на основі їх відповідності принципам циклічної економіки. Запропоновано класифікацію технологій циркулярної економіки, яка дозволила виділити окремі групи технологій, спрямованих на перероблення вже накопичених промислових і побутових відходів, технологій, спрямованих на зменшення токсичного навантаження на навколишнє середовище та технологій екодизайну. Для розвитку принципів циркулярної економіки в Україні першочергову увагу доцільно приділити розробці та впровадженню технологій перероблення вже накопичених промислових і побутових відходів, що підтримує сучасний рівень науково-технічного прогресу. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що теоретичні та методологічні розробки щодо функціонування та оцінювання ефективності організаційно-економічного механізму розвитку житлового фонду доведені до рівня теоретико-методичних та науково-практичних рекомендацій. Наукові результати, висновки та рекомендації проведеного дослідження впроваджено на регіональному рівні та на рівні підприємств. Оцінювання критичної інфраструктури житлових будинків пропонується здійснювати за допомогою математичної моделі, яка дозволяє визначити показник стану критичної інфраструктури. Ця модель базується на показнику бажаності Харрінгтона. Запропоновано використати дев’ять факторів впливу, які повною мірою враховують характеристики стану критичної інфраструктури. Використання математичної моделі на базі теорії нечіткої логіки дозволяє визначити показник інвестиційної привабливості заходів із модернізації та відновлення житлового фонду. Вказана модель дозволяє поєднати в собі кількісні і якісні фактори впливу й надати інтелектуальну підтримку при прийнятті рішень з вибору першочергових заходів із розвитку житлового фонду. Результатом реалізації удосконаленого організаційно-економічного механізму є підвищення надійності функціонування будинку загалом та його окремих систем, зокрема критичних. Зменшення кількості коштів, що витрачаються мешканцями на підтримання життєдіяльності свого будинку – зменшення витрат на опалення, гаряче водопостачання, холодне водопостачання, електропостачання, зв’язок, освітлення тощо. Удосконалений ОЕМ передбачає врахування факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, двоетапне моделювання, систему моніторингу за впровадженням положень механізму, підходи щодо вибору структури інвестиційного капіталу.