Ласкаво просимо до Електронного архіву Національного університету «Чернігівська політехніка»
Архів містить електронні версії наукових публікацій та навчально-методичних розробок наукових співробітників, викладачів та аспірантів університету. Проєкт реалізовано на базі програмного забезпечення DSpace© та підтримується Науковою бібліотекою НУ «Чернігівська політехніка».
Нові надходження
Психологічна саморегуляція як чинник запобігання стресу та збереження ментального здоров’я персоналу в бізнесі
(Чернігів, 2026) Швець М. В.
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічної саморегуляції як чинника запобігання стресу та збереження ментального здоров’я персоналу в бізнесі. У роботі представлено теоретичний аналіз проблеми психологічної саморегуляції, особливостей професійного стресу та нервово-психічної напруги працівників, а також висвітлено результати емпіричного дослідження взаємозв’язку між саморегуляцією, рівнем стресу та показниками ментального здоров’я. Перший розділ присвячений теоретико-методологічному аналізу проблеми психологічної саморегуляції особистості. Розглянуто сутність, структуру та механізми функціонування психологічної саморегуляції, проаналізовано особливості професійного стресу і нервово-психічної напруги у діяльності персоналу бізнес-організацій. Особливу увагу приділено ролі саморегуляції у збереженні ментального здоров’я працівників та профілактиці негативних наслідків професійного стресу.
В другому розділі здійснено емпіричне дослідження психологічної саморегуляції, нервово-психічної напруги та ментального здоров’я персоналу бізнес-організацій. За результатами дослідження встановлено, що працівники з вищим рівнем психологічної саморегуляції характеризуються нижчим рівнем нервово-психічної напруги та кращими показниками ментального здоров’я. Результати підтвердили висунуту гіпотезу про існування статистично значущого взаємозв’язку між рівнем саморегуляції, стресом та психологічним благополуччям працівників.
У третьому розділі роботи було обґрунтовано необхідність розвитку навичок психологічної саморегуляції як важливого ресурсу збереження ментального здоров’я персоналу. Описано тренінгову програму розвитку психологічної саморегуляції, спрямовану на формування навичок усвідомлення власних психоемоційних станів, управління емоціями, зниження рівня стресу та підвищення психологічної стійкості працівників в умовах професійної діяльності.
The qualification work is devoted to the study of psychological self-regulation as a factor in preventing stress and preserving the mental health of personnel in business. The work presents a theoretical analysis of the problem of psychological self-regulation, the features of professional stress and neuropsychiatric stress of employees, and also highlights the results of an empirical study of the relationship between self-regulation, stress level and mental health indicators.
The first section is devoted to the theoretical and methodological analysis of the problem of psychological self-regulation of the individual. The essence, structure and mechanisms of psychological self-regulation are considered, the features of professional stress and neuropsychiatric stress in the activities of personnel of business organizations are analyzed. Special attention is paid to the role of self-regulation in preserving the mental health of employees and preventing the negative consequences of professional stress.
The second section provides an empirical study of psychological self-regulation, neuropsychiatric stress, and mental health of business organization personnel. The results of the study show that employees with a higher level of psychological self-regulation are characterized by a lower level of neuropsychiatric stress and better mental health indicators. The results confirmed the hypothesis that there is a statistically significant relationship between the level of self-regulation, stress, and psychological well-being of employees.
The third section of the work substantiates the need to develop psychological self-regulation skills as an important resource for maintaining the mental health of personnel. A training program for the development of psychological self-regulation is described, aimed at developing skills for awareness of one’s own psycho-emotional states, managing emotions, reducing stress levels, and increasing psychological resilience of employees in professional activities.
Психологічні аспекти управління командою в організаціях
(Чернігів, 2026) Черняк О. М.
Кваліфікаційна робота присвячена всебічному аналізу соціально-психологічних чинників та механізмів управління командою в організаційному середовищі. У роботі представлено теоретичне обґрунтування проблеми, відповідні методологічні підходи та результати емпіричного дослідження.
Перший розділ присвячено теоретико-методологічному аналізу феномену командної взаємодії у психологічній науковій літературі, розглянуто психологічні закономірності групової динаміки та структури малих груп. Особливу увагу приділено вивченню психологічних особливостей лідерства, впливу стилів керівництва на колектив та чинникам формування позитивного соціально-психологічного клімату.
В другому розділі здійснено емпіричне дослідження психологічних детермінант ефективності командної роботи. В результаті емпіричного дослідження підтвердилася гіпотеза, що ефективність управління командою в організаціях підвищується за умови комплексного врахування психологічних чинників, застосування сучасних мотиваційних підходів, розвитку комунікативної
взаємодії та формування позитивного психологічного середовища в колективі.
У третьому розділі роботи здійснено психологічний порівняльний аналіз засобів і методів стимулювання персоналу на прикладі провідних світових технологічних компаній (Facebook і Google). На основі узагальнення теоретичних і емпіричних даних розроблено зміст та структуру комплексної тренінгової програми.
Програма спрямована на цілеспрямований розвиток навичок трансформаційного лідерства, оптимізацію соціально-психологічного клімату, підвищення загальної залученості працівників та створення умов для їхньої успішної професійної самореалізації у межах колективу.
The qualification work is devoted to a comprehensive analysis of the sociopsychological factors and mechanisms of team management in an organizational environment. The work presents the theoretical background of the problem, relevant methodological approaches, and the results of empirical research.
The first section is devoted to the theoretical and methodological analysis of the phenomenon of team interaction in psychological scientific literature, examining the psychological patterns of group dynamics and the structure of small groups. Particular attention is paid to the question of psychological features of leadership, the impact of management styles on the collective, and factors contributing to the formation of a positive socio-psychological climate. In the second section the empirical study of psychological determinants of team effectiveness. As a result of the empirical research confirmed the hypothesis that the
effectiveness of team management in organizations increases provided there is a comprehensive consideration of psychological factors, the application of modern motivational approaches, the development of communicative interaction, and the formation of a positive psychological environment within the collective. In the third section of the work provides a psychological comparative analysis of
personnel stimulation methods and tools based on the examples of leading global technology companies (Facebook and Google). Based on the synthesis of theoretical and empirical data, the content and structure of a comprehensive training program have been developed. The program is aimed at the purposeful development of transformational leadership skills, optimization of the socio-psychological climate, enhancement of general employee engagement, and the creation of conditions for their successful
professional self-realization within the team.
Толерантність до невизначеності як чинник професійної самоефективності працівників організацій
(Чернігів, 2026) Супрун А. А.
Робота присвячена теоретичному обґрунтуванню та емпіричному дослідженню особливостей взаємозв’язку толерантності до невизначеності та професійної самоефективності працівників організацій.
Перший розділ роботи присвячений теоретичним засадам дослідження толерантності до невизначеності та професійної самоефективності. У ньому розкрито сутність поняття толерантності до невизначеності у психологічній науці, проаналізовано підходи до розуміння професійної самоефективності особистості та висвітлено особливості взаємозв’язку зазначених психологічних конструктів.
У другому розділі роботи представлено результати емпіричного дослідження толерантності до невизначеності, професійної самоефективності та суб’єктивного контролю працівників організацій. Здійснено аналіз рівня вираженості досліджуваних показників та визначено особливості їхнього взаємозв’язку.
Третій розділ роботи присвячений аналізу взаємозв’язку толерантності до невизначеності та професійної самоефективності. На основі результатів дослідження обґрунтовано значення толерантності до невизначеності як важливого психологічного ресурсу професійної діяльності та чинника підвищення самоефективності працівників організацій.
Результати емпіричного дослідження підтвердили наявність статистично значущого взаємозв’язку між толерантністю до невизначеності та професійною самоефективністю. Встановлено, що вищий рівень толерантності до невизначеності пов’язаний із вищим рівнем самоефективності та більш вираженим суб’єктивним контролем особистості.
Suprun A.A. Tolerance to uncertainty as a factor in professional self-efficacy of employees of organizations.
The work is devoted to the theoretical substantiation and empirical study of the features of the relationship between tolerance to uncertainty and professional self-efficacy of employees of organizations.
The first section of the work is devoted to the theoretical principles of the study of tolerance to uncertainty and professional self-efficacy. It reveals the essence of the concept of tolerance to uncertainty in psychological science, analyzes approaches to understanding the professional self-efficacy of an individual and highlights the features of the relationship between the above psychological constructs.
The second section of the work presents the results of an empirical study of tolerance to uncertainty, professional self-efficacy and subjective control of employees of organizations. The level of severity of the studied indicators is analyzed and the features of their relationship are determined.
The third section of the work is devoted to the analysis of the relationship between tolerance to uncertainty and professional self-efficacy. Based on the results of the study, the importance of tolerance to uncertainty as an important psychological resource of professional activity and a factor in increasing the self-efficacy of employees of organizations is substantiated.
The results of the empirical study confirmed the presence of a statistically significant relationship between tolerance for uncertainty and professional self-efficacy. It was found that a higher level of tolerance for uncertainty is associated with a higher level of self-efficacy and a more pronounced subjective control of the individual.
Психологічні особливості професійного вигорання працівників організацій та шляхи його профілактики
(Чернігів, 2026) Степаненко П. А.
У роботі здійснено теоретичний аналіз проблеми професійного вигорання, розглянуто його структуру, симптоматику, стадії та чинники виникнення.
Емпірично досліджено психологічні особливості професійного вигорання працівників організації із використанням комплексу психодіагностичних методик.
Розроблено програму соціально-психологічного тренінгу з профілактики професійного вигорання та надано практичні рекомендації для працівників і керівництва.
The paper provides a theoretical analysis of the problem of burnout, examines its structure, symptoms, stages and determinants.
An empirical study of the psychological features of burnout among employees of an organization was conducted using a set of psychodiagnostic methods.
A socio-psychological training program for the prevention of burnout was developed, and practical recommendations for employees and management were provided.
Роль критичного мислення у формуванні ефективних стратегій дизайн-мислення для розвитку бізнесу
(Чернігів, 2026) Семененко І. В.
Робота присвячена теоретичному обгрунтуванню та емпіричному дослідженню ролі критичного мислення у формуванні ефективних стратегій дизайн-мислення для розвитку бізнесу.
Перший розділ роботи розкриває теоретичні аспекти питання ролі критичного мислення у формуванні ефективних стратегій дизайн-мислення для розвитку бізнесу.
У другому розділі роботи наведені результати власного емпіричного дослідження впливу критичного мислення на дизайн-мислення працівників організації.
Третій розділ роботи містить присвячений формуванню ефективних стратегій дизайн-мислення для розвитку бізнесу засобами критичного мислення. Подані самостійно розроблений тренінг розвитку критичного мислення персоналу та рекомендації працівникам організації щодо розвитку критичного мислення.
За результатами емпіричного дослідження виявлено вплив критичного мислення на розвиток дизайн-мислення працівників організації. Чим більший є показник критичного мислення досліджуваних робітників, тим вищим є рівень сформованості їхніх емпатичних здібностей, креативності та особистісної виразності особистісної установки на креативну поведінку.
The work is devoted to the theoretical substantiation and empirical study of the role of critical thinking in the formation of effective design thinking strategies for business development.
The first section of the work reveals the theoretical aspects of the issue of the role of critical thinking in the formation of effective design thinking strategies for business development.
The second section of the work presents the results of our own empirical study of the influence of critical thinking on the design thinking of employees of the organization.
The third section of the work contains a specialized formation of effective design thinking strategies for business development without critical thinking. A self-developed training for the development of critical thinking of personnel and recommendations for employees of the organization on the development of critical thinking are presented.
The results of the empirical study revealed the influence of critical thinking on the development of design thinking of employees of the organization. The higher the critical thinking index of the studied workers, the higher the level of formation of their empathic abilities, creativity, and personal expressiveness of the personal attitude towards creative behavior.