Соціальна адаптація дітей-сиріт після виходу з інтернатних закладів

Abstract

Найгострішою проблемою в сучасний період в Україні є наявність значної кількості дітей-сиріт. Це найбільш вразлива категорія населення, яка страждає від порушення прав людини та потребує соціальної допомоги з боку держави. Позбавлені батьківського піклування, діти-сироти, перебуваючи в інтернатних закладах, не отримують соціальних навичок, необхідних для подальшого дорослого життя. Тому після виходу з інтернатних закладів вони потребують підтримки у вигляді соціальноїадаптації, яка допоможе адаптуватися до нових умов життя. У першому розділі здійснено теоретичне дослідження соціальної адаптаціїдітей-сиріт після виходу з інтернатних закладів, у межах якого розкрито сутність соціальної адаптаціїяк напрямку соціальної роботи та охарактеризовано проблеми дітей-сиріт як клієнтів соціальної роботи. Другий розділ присвячений емпіричному дослідженню емоційного стану дітей-сиріт після виходу з інтернатних закладів. Виявлено високий рівень стресу дітей-сиріт після виходу з інтернатних закладів та констатовано необхідність застосування до них методів соціальної адаптаціїз метою покращення психоемоційного стану. У третьому розділі надаються практичні рекомендації щодо підвищення ефективності соціальноїадаптаціїдітей-сиріт після виходу з інтернатних закладів. Надано пропозиції та рекомендації соціальному працівникові у напрямку соціальної роботи з дітьми-сиротами після виходу з інтернатних закладів. Розроблено програму підвищення рівня емоційного стану дітей-сиріт після виходу з інтернатних закладі Дана робота має на меті розкрити напрямки соціальної роботи з дітьми-сиротами після виходу з інтернатних закладів та надати рекомендації щодо підвищення її ефективності.

The most acute problem in Ukraine today is the presence of a significant number of orphans. This is the most vulnerable category of the population that suffers from human rights violations and needs social assistance from the state. Deprived of parental care, orphans in residential institutions do not acquire the social skills necessary for their future adult life. Therefore, after leaving residential institutions, they need support in the form of social rehabilitation to help them adapt to new living conditions. The first chapter presents a theoretical study of the social rehabilitation of orphans after leaving residential institutions, which reveals the essence of social rehabilitation as a field of social work and describes the problems of orphans as clients of social work. The second section is devoted to an empirical study of the emotional state of orphans after leaving residential institutions. It reveals a high level of stress among orphans after leaving residential institutions and states the need to apply social rehabilitation methods to them in order to improve their psycho-emotional state. The third section provides practical recommendations for improving the effectiveness of social rehabilitation of orphans after leaving residential institutions. Suggestions and recommendations for social workers in the field of social work with orphans after leaving residential institutions are provided. A programme for improving the emotional state of orphans after leaving residential institutions has been developed This paper aims to reveal the areas of social work with orphans after leaving residential institutions and provide recommendations for improving its effectiveness