Критика видовищно-розважальної культури в контексті візантійської естетики аскетизму

Царенок, А. В.

Головна сторінка IRChNUT
→
ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ НУ «Чернігівська політехніка»
→
Проблеми соціальної роботи: філософія, психологія, соціологія
→
2017
→
Проблеми соціальної роботи: філософія, психологія, соціологія. — 2017. — №1 (9)
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Царенок, А. В.
dc.date.accessioned	2017-08-09T07:50:59Z
dc.date.available	2017-08-09T07:50:59Z
dc.date.issued	2017
dc.identifier.uri	http://ir.stu.cn.ua/123456789/14834
dc.description	Царенок, А. В. Критика видовищно-розважальної культури в контексті візантійської естетики аскетизму / А. В. Царенок // Проблеми соціальної роботи: філософія, психологія, соціологія. - 2017. - № 1 (9). - С. 78-85.	en_US
dc.description.abstract	Досліджуючи естетичні виміри аскетичної традиції Візантії, автор статті аналізує роздуми церковних діячів про видовищно-розважальну культуру Античності й раннього Середньовіччя – про мирські пісні, танці, театральні дійства, криваві змагання тощо. Вдаючись до традиційної в межах історико-естетичних студій констатації, що осмислення Отцями й учителями Церкви популярних у тогочасному суспільстві розваг супроводжується їх суворою критикою, А. Царенок пропонує звернути увагу й на інший, менш відомий аспект аскетико-естетичного вчення. Як переконує всебічне вивчення естетики аскетизму, ригоризм естетичних поглядів візантійських релігійних мислителів може доповнюватись розсудливою полегкістю до немочі духовно недосконалих осіб.	en_US
dc.language.iso	uk	en_US
dc.publisher	Чернігів : ЧНТУ	en_US
dc.relation.ispartofseries	Проблеми соціальної роботи: філософія, психологія, соціологія;№ 1 (9)
dc.subject	естетика аскетизму	en_US
dc.subject	візантійська культура	en_US
dc.subject	видовищно-розважальна культура	en_US
dc.subject	ригоризм	en_US
dc.subject	аскетизм	en_US
dc.subject	эстетика аскетизма	en_US
dc.subject	византийская культура	en_US
dc.subject	зрелищно-развлекательная культура	en_US
dc.subject	aesthetics of the asceticism	en_US
dc.subject	Byzantine culture	en_US
dc.subject	spectacle and entertainment culture	en_US
dc.subject	rigorism	en_US
dc.subject	asceticism	en_US
dc.title	Критика видовищно-розважальної культури в контексті візантійської естетики аскетизму	en_US
dc.title.alternative	Критика зрелищно-развлекательной культуры в контексте византийской эстетики аскетизма	en_US
dc.title.alternative	Сriticism of spectacle and entertainment culture in the context of byzantine aesthetics of the asceticism	en_US
dc.type	Article	en_US
dc.description.abstractalt1	Изучая эстетические измерения аскетической традиции Византии, автор статьи анализирует размышления церковных деятелей о зрелищно-развлекательной культуре Античности и раннего Средневековья – о мирских песнях, танцах, театральных действах, кровавых состязаниях и т. д. Прибегая к традиционной в рамках историко-эстетических студий констатации, что осмысление Отцами и учителями Церкви популярных в обществе тех времѐн развлечений сопровождается их строгой критикой, А. Царенок предлагает обратить внимание и на иной, менее известный аспект аскетико-эстетического учения. Как убеждает всестороннее исследование эстетики аскетизма, ри-горизм эстетических воззрений византийских религиозных мыслителей может дополняться рассудительной снисходительностью к немощи духовно несовершенных людей.	en_US
dc.description.abstractalt2	The further exploration of the Byzantine aesthetics of the asceticism as of the source of Kyiv Rus’ religious and aesthetical tradition represents the actual task of domestic historical and aesthetical discourse. Studying the aesthetical ideas of the most famous theologians of Byzantium (for example, of sts. Vasiliy, the Great, Grigoriy, the Theologian, Ioann Chrysostom, Grigoriy, bishop of Niss), scientists regularly pay attention to their understanding of different means of secular entertaining in particular. The usual conclusion of such stydies is the following: Fathers and teachers of Church criticize the ancient and the post-ancient spectacle and entertainment culture severely. One must admit, that this negative attitude towards such kinds of entertainment as worldly singing, dancing, enjoying of theatrical spectacles, horse-races, brutal and bloody competitions, etc. is quite natural reaction of Orthodox philosophers. As sincere believers, champions of Christian religious, moral and aesthetic ideals, they could not accept a lot of popular means of entertaining of the ancient and post-ancient worlds because of their amoral and conflict-provoking character and strong connection with paganism. Besides, the numerous phenomena of secular spectacle and entertainment culture were able to prevent person from true spiritual life – from praying, seeking the good psychoemotional state and seeking to make good works and other ascetic practices. At the same time, the Orthodox ascetic and aesthetical tradition has nothing to do with radical negation towards the whole sensual reality, fanaticism and total ignoring of the wishes of person, whose inner world is not perfect yet. Reminding about one episode from Life of st. Grigoriy, bishop of New Caesarea, A. Tsarenok underlines, that aesthetics of the asceticism is able to manifest reasonable indulgence to people, who are in need of entertaining so far. This indulgence, connected with changing of character of entertainment, makes possible a gradual spiritual perfection of person.	en_US