Приведення ліній, виміряних рулеткою та електронним тахеометром, до одного масштабу

Abstract

Актуальність теми дослідження. Важливою складовою геодезичних робіт є вимірювання ліній. Лінійні вимірювання виконуються під час побудови геодезичних мереж, топографічних знімань, інженерно-геодезичних роботах. Тож забезпечення достовірних результатів лінійних вимірювань є актуальним завданням.

Постановка проблеми. Вимірювання можуть виконуватись різними приладами та різними методами. Щоб забезпечити принцип єдності вимірювань, кожен з приладів повинен пройти метрологічну атестацію. При цьому застосовуються процедура компарування, тобто порівняння відстані, виміряної геодезичним приладом з еталонною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз літературних джерел показав, що еталонування приладів для лінійних вимірювань виконується на еталонних базисах. Такі базиси мають кілька відрізків, які виміряні з високою точністю та надійно закріплені на місцевості.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Однак, якщо за відсутності поблизу еталонного базису компарування провести неможливо, то доцільно привести вимірювання хоча б до масштабу одного з приладів. В подальшому можна провести еталонування лише цього приладу та через уточнений масштабний коефіцієнт виправити лінії, виміряні іншим приладом. Цим економляться кошти на недешеву процедуру компарування, яку виконують у центрах стандартизації та метрології.

Постановка завдання. Головною метою цієї роботи є приведення лінійних вимірювань, виконаних електронним тахеометром Trimble 3305 DR і рулеткою Inter Tool, до одного масштабу. Через значний обсяг матеріалів дана стаття висвітлює лабораторні вимірювання та опрацювання результатів, які стосуються рулетки Inter Tool. Подальші результати досліджень з використанням електронного тахеометра Trimble 3305 DR будуть наведені у наступних номерах журналу.

Викладення основного матеріалу. Вимірювання виконувались у лабораторії. Кінці лінії, яка вимірювалась, були зафіксовані спеціальними відліковими пристроями. Відлікові пристрої було встановлено в трегери, котрі закріплювались на стаціонарних металевих стовпах. На верхній площині відлікових пристроїв нанесені два взаємно перпендикулярних відлікових штрихи. Відстань вимірювалась між відліковими штихами лівого і правого стовпчиків. Потім відлікові пристрої повертали на 180° та знову вимірювалась відстань. Це забезпечувало врахування ексцентриситету відлікових штихів. Вказані вимірювання складали один прийом вимірювань. Між прийомами полотно рулетки зсували на малу величину. Визначалось середнє значення відстані з кількох прийомів. У середнє значення вводились поправки за: приведення довжини рулетки від температури вимірювання +15 °С до +20 °С; провисання полотна рулетки; приведення до горизонту.

У першому циклі виконано 10 прийомів вимірювання відстані між поділками рулетки 0,10 м та 4,49 м з визначенням кінцевого значення, яке дорівнює 4,37683 м. У другому циклі виконано 12 прийомів вимірювання відстані між поділками рулетки 4,40 м та 8,78 м з визначенням кінцевого значення, яке склало 4,37680 м.

Було виконано перевірку результатів вимірювань: на відповідність нормальному законові – за критерієм Колмогорова, на рівноточність – за - критерієм, відсутності систематичних похибок – за критерієм Аббе.

Виконана оцінка точності вимірювання лінії з використанням рулетки.

Висновки відповідно до статті. Виконані два цикли вимірювання відстані за допомогою рулетки Inter Tool. Статистична перевірка рядів вимірювань показала відсутність систематичних похибок, відповідність нормальному розподілу результатів та рівноточність реалізацій вимірювань у обох циклах. У середні значення виміряних відстаней кожного циклу було введено поправки за: відмінність температури вимірювання та номінальної температури , перевищення кінців виміряної лінії, прогин полотна стрічки у повітрі. Кінцеве горизонтальне прокладення виміряної відстані визначено з середньою квадратичною похибкою 0,054 мм і дорівнює 4,37682 м.