Інноваційна стратегія розвитку підприємств АПК України в сучасних умовах

Abstract

У дисертаційному дослідженні обґрунтовано теоретико-методологічні засади та розроблено практичні рекомендації для реалізації інноваційної стратегії розвитку на основі корпоративної соціальної відповідальності підприємств АПК. Розглянуто та проаналізовано на прикладі провідних українських агрохолдингових компаній сучасний стан реалізації соціально-економічних проектів та їх значення у вирішенні соціальних проблем на регіональному, державному та міському рівнях. Проведено змістовний аналіз корпоративної соціальної відповідальності як домінантного чинника соціально-економічного розвитку АПК, а також проблеми і перспективи впровадження в Україні корпоративної соціальної відповідальності бізнесу. Розроблено каскадну модель життєвого циклу соціально-економічного проекту для соціально відповідального підприємства, що включає головну мету, систему заходів, процеси реалізації та проведення тестування основних результатів на відповідність вимогам інноваційних підходів інтеграції до міжнародних стандартів. Доведена об’єктивна необхідність впровадження корпоративної соціальної відповідальності в умовах соціально-економічного розвитку АПК. Викладені положення зумовили вибір мети дисертаційного дослідження: обґрунтування теоретико-методологічних засад та розроблення практичних рекомендацій щодо збалансування соціальних імперативів інноваційного розвитку підприємств АПК на основі корпоративної відповідальності в Україні. Для досягнення визначеної мети було поставлено такі взаємопов’язані завдання теоретичного, концептуального та практичного характеру: - розкрити дефініційну сутність понять «інклюзивний розвиток», «корпоративна соціальна відповідальність» та «соціально-економічний проект», їхній зміст та вплив на процеси гармонізації інтересів усіх учасників економічних відносин як умови ефективного розвитку вітчизняних підприємств АПК; - окреслити систему принципів та механізмів забезпечення інноваційної активності підприємств агропромислової сфери в умовах посилення інтеграційних процесів; - систематизувати макроекономічні передумови та особливості функціонування підприємств АПК в умовах модернізаційних змін; - проаналізувати основні чинники впливу й закономірності забезпечення інноваційного розвитку підприємств АПК, адекватні суспільним трансформаційним змінам; - дослідити стан інноваційної діяльності підприємств АПК у контексті євроінтеграції; - визначити інституціональні засади удосконалення інноваційної діяльності підприємств АПК у сучасних умовах; - розробити стратегічні напрями удосконалення інноваційного розвитку підприємств АПК України; - обґрунтувати шляхи посилення ролі соціальної детермінанти в системі стратегічного інноваційного розвитку підприємств АПК. У дисертації вперше обґрунтовано теоретико-методологічні засади запровадження інноваційної стратегії інклюзивного розвитку підприємств АПК України шляхом окреслення та деталізації її сутності як системи організації, координації та спрямування на мікро- і мезорівнях інтеграційної взаємодії аграрних і переробних підприємств у контексті інклюзивного розвитку. Визначено змістовну характеристику критерії оцінювання рівня інноваційного розвитку підприємств АПК, яка в порівнянні з наявними підходами враховує необхідність оцінювання впливу соціальної компоненти на ці процеси. У дисертації удосконалено методологічні підходи до задіяння мотиваційного механізму розвитку підприємств агропромислової сфери в умовах розвитку корпоративної відповідальності, які, на відміну від наявних, враховують необхідність взаємозв’язку секторального, просторового, територіального, кадрового, матеріально-технічного, інформаційного та маркетингових механізмів для підвищення ефективності соціального партнерства; структурно-логічну схему управління сталим розвитком АПК, яка, у порівнянні з наявною практикою, враховує європейський досвід АПК у сфері стандартизації виробничої діяльності в поєднанні з недопущенням диспропорцій у соціальному розвитку сільських територій; обґрунтована система заходів щодо розширення можливостей інституційного механізму корпоративної соціальної відповідальності шляхом створення мережі регіональних інформаційних центрів із максимальним залученням до їхньої роботи територіально-утворюючих підприємств агропромислової сфери. Розроблені напрями збереження національних традицій і соціального розвитку на засадах самореалізації через урахування можливостей отримання освіти в умовах розвитку корпоративної відповідальності та усунення недоліків самостійного розвитку. Набули подальшого розвитку дефініційна сутність понять: «корпоративна соціальна відповідальність», «інклюзивний розвиток» та «соціально-економічний проект», що передбачають об’єднання зусиль бізнесу, місцевої влади та інститутів громадянського суспільства в напрямку регулювання корпоративної соціальної відповідальності, відповідно до запитів суспільства, адекватності модернізаційним змінам та її економічним можливостям підприємств АПК. Сформульовані в дисертації наукові положення і практичні рекомендації дають можливість удосконалити засадничі умови та стратегічні напрями активізації інноваційної діяльності діючих підприємств АПК для отримання конкурентних переваг на внутрішньому і зовнішньому ринках. Практична цінність дисертаційного дослідження визначається адресною спрямованістю конкретних пропозицій щодо подальшого впровадження корпоративної соціальної відповідальності в умовах інклюзивної економіки України в сучасних умовах.