Особливості соціальної роботи з дітьми з дистантних сімей

Abstract

На початку ХХІ століття суспільство переживає глибокі зміни в соціальній, економічній, політичній, культурній сферах. У стрімко розвиваючому світі сучасна українська сім’я опинилася у жорстоких умовах, що змушують її виживати у скрутних побутових та економічних життєвих ситуаціях. Саме це стає основними причинами міграції трудового населення. Цей процес можна охарактеризувати як переселення або переміщення людей, які перетинають межі тих чи інших територій зі зміною постійного або тимчасового місця проживання. Така тенденція спонукає досліджувати особливості та проблематику дистантних сімей. Вважається, що такі сім’ї є потенційно неблагополучними, зазвичай у них порушені соціальні зв’язки, насамперед, родинного характеру, що в результаті впливає на виникнення проблем із соціумом. Актуальність дослідження зумовлена недостатньою теоретичною і практичною розробленістю теми «Особливості соціальної роботи з дітьми з дистантних сімей». У першому розділі розглядаються особливості дистнантних сімей та виховання дітей в умовах дистантності, роль сім’ї в формуванні свідомості дитини. У другому розділі визначається соціальний захист дітей трудових мігрантів, роль соціального працівника в роботі з дистантними сім’ями. У третьому розділі досліджується вплив дистантних стосунків в сім’ї на розвиток особистості дитини. Емпіричне дослідження проводилося нa бaзi Чернігівської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 30. Нaукoвa нoвизнa тa тeopeтичнe знaчeння полягає у нacтупнoму: poзкpитo тa тeopeтичнo oбґpунтoвaнo особливості і проблематику виховання дітей у дистантних сім’ях; організацію роботи соціального працівника з такими сім’ями. Аналіз проблеми розвитку особистості дитини з дистантної сімї дозволив виявити особливості і своєрідність формування їх самосвідомості. На основі комплексного дослідження виховного середовища в дистантних сім'ях виявлені особливості соціалізації дітей, що базуються на принциповій схожості соціалізаційної моделі дистантної сім'ї і неповної сім'ї в періоди тривалої відсутності члена сім'ї; порушення відносин «батьки-дитина»; напруженості у взаємодії такої родини з її соціальним оточенням.