Корекція мовленнєвої діяльності пацієнтів після інсульту

Abstract

Через спосіб життя, обумовлений складностями, з якими стикнулися люди сьогодні, несприятливу екологічну, економічну та соціальну обстановку, відбувається збій у життєдіяльності організму. Здоров’я кожного з нас знаходиться під загрозою. Сьогодні в Україні спостерігається збільшення кількості патологій, пов’язаних із судинними захворюваннями головного мозку, серед яких провідне місце посідають гострі порушення мозкового кровообігу - мозкові інсульти. Тому важливо здійснювати вчасну та грамотну реабілітацію осіб, які перенесли інсульт та швидше й ефективніше, використовуючи різні методики, допомогти хворому відновити мовленнєву функцію та повернутися до повноцінного життя. В розділі 1 магістерської роботи проаналізовано мовлення як складну форму психічної діяльності людини; виявлено порушення мовленнєвої діяльності, обумовлені інсультом. В розділі 2 магістерської роботи визначено організаційно-методичні основи проведення дослідження ефективності використання методів корекції мовленнєвої діяльності пацієнтів після інсульту; проаналізовано результати дослідження використання методів корекції мовленнєвої діяльності пацієнтів після інсульту. Розділ 3 присвячений дослідженню проблем реабілітації пацієнтів після інсульту; розробці програми корекції мовленнєвої діяльності пацієнтів після інсульту. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: - уперше виявлено взаємовплив концентрації слухової уваги на ефективність розуміння ситуативного мовлення, тобто розуміння слова на слух та розширення можливості мовної комунікації; з’ясовано, що використання ігрового та казкового матеріалу позитивно впливає на процес відновлення мовлення у пацієнтів різної вікової категорії; використання сенсорної стимуляції засобами активації тактильно-кінестетичної і пропріоцептивної модальності найбільш ефективне для корекції мовлення у пацієнтів у гострому та підгострому періодах інсульту; розроблено та апробовано методику корекції мовленнєвої діяльності пацієнтів після інсульту; - удосконалено теоретичні та емпіричні підходи до визначення рівня відновлення мовленнєвої комунікації пацієнтів після інсульту; - подальшого розвитку набули теоретичні положення про значення логопедичної роботи у процесі діяльності фахівця-реабілітолога, який займається відновленням мовленнєвої діяльності у пацієнтів після інсульту.