Механізми державного управління цифровою трансформацією територіально-економічних систем

Abstract

У дисертаційній роботі розширені і поглиблені теоретико-методичні основи формування, функціонування та розвитку механізмів державного управління цифровою трансформацією територіально-економічних систем та надані практичні рекомендації щодо впровадження цифрових засобів органами публічної влади задля реалізації владних повноважень, ефективного розвитку територіальних громад. Впровадження цифрових технологій розглядається як ключовий фактор для створення зручних взаємин між людьми і державою, покращення якості життя громадян та забезпечення рівних можливостей доступу до інформації та послуг. Цифровий розвиток вимагає науково обґрунтованого та практично визначеного інструментарію, інституційно-організаційного, нормативно-правового та технологічно-ресурсного забезпечення, а також пошуку нових механізмів управлінської діяльності владних інституцій. Ідея дисертації базується на прикладному аспекті вирішення наукового завдання з реалізації державних механізмів управління територіально-економічними системами за допомогою цифрових технологій для досягнення стратегічних цілей та виконання задекларованих завдань. Дисертаційну роботу виконано згідно із тематичним планом науково-дослідної роботи Національного університету «Чернігівська політехніка» за темою: «Публічне управління та децентралізація влади 2021-2025р.» (номер державної реєстрації 0120U1018152). Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад та розробка науково-практичних рекомендацій щодо формування, функціонування і розвитку механізмів державного управління цифровою трансформацією територіально-економічних систем. Об’єктом дослідження є процеси цифрової трансформації територіально-економічних систем України. Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні засади реалізації механізмів державного управління цифровою трансформацією територіально-економічних систем. Для досягнення мети та поставлених завдань дисертаційної роботи було використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. Для досягнення визначених завдань дисертаційної роботи використовувався системний підхід. Дисертаційна робота є комплексним науковим дослідженням теоретичних, методологічних та історичних засад цифрових новацій публічного управління в Україні, а також досвіду цифрової трансформації публічного управління в країнах Європейського Союзу та інших країнах світу. Такий підхід надав можливість обґрунтувати науково-теоретичні засади цифрових перетворень у сфері публічних послуг, які надають органи публічної влади в Україні. У роботі сформовано та вирішено низку завдань, що дозволило отримати нові або такі, які характеризуються новизною результати. Систематизовано підходи до визначення дефініції територіальна громада, запропоновано розглядати територіальну громаду як територіально-економічну систему, яка на відміну від існуючих підходів розглядається як певна форма суспільного устрою, якій притаманно відтворювальний характер, визначений рівень ефективності, збалансованість використання усіх видів наявних ресурсів, об’єднання за територіальною ознакою всіх суб’єктів задля досягнення найкращих показників. Досліджено основні еволюційні етапи цифрової трансформації в Україні, а саме: інформатизації, електронного врядування та цифровізації, а також систематизовано в межах цих етапів основні контури державної політики, які вплинули на формування адміністративних процесів в органах публічної влади, розвиток публічних послуг та надання їх в електронному виді. Запропоновано авторське трактування цифровізації публічного управління, яка має базуватись на синергії цифрових технологій та орієнтованості на потреби жителів територіальних громад. Удосконалено організаційний механізм інформаційного забезпечення територіально-економічних систем, в основі якого закладено використання цифрових та комунікаційних технологій. Систематизація світового досвіду розвитку електронного урядування та цифрової конкурентоспроможності країн дозволила визначити ключові кроки для імплементації найбільш результативних практик в Україні, основними з яких є розширення спектру державних послуг, які здійснюються у режимі онлайн, а також поширення інструментів цифрової партисипації. Здійснено обґрунтування ключових чинників впливу на рівень цифрової трансформації територіально-економічних систем, а саме: розвиненість інституційної спроможності, рівень розвитку ЦНАПів, впровадження електронного документообігу, реалізація заходів направлених на цифрову освіту, широта представлення громади в інформаційному просторі, проникнення базових електронних послуг. Для оцінки впливу цифровізації на зміни, які відбуваються у територіальних громадах, визначення рівня та комплексності цифрових перетворень, було застосовано індексний метод дослідження. Уточнено поелементний склад Індексу цифрової трансформації територіально-економічної системи, який представлений у якості інтегрованого виміру адміністративних та демографічних компонентів, рівня інституційної спроможності, доступності базових е-послуг, а також рівня розвитку інфраструктури територіально-економічних систем. Розроблено механізм стратегічного управління цифровою трансформацією територіально-економічних систем, який базується на принципах функціонування, цифровізації, стратегічного управління, включає методику оцінки рівня цифрових перетворень, яка дозволяє здійснювати моніторинг адміністративних та демографічних показників, ідентифікувати рівень інституційної спроможності, аналізувати поточний стан розвитку цифрової інфраструктури, містить напрямки удосконалення правових норм щодо цифровізації територіально-економічних систем, а також передбачає організаційні кроки з реалізації стратегій цифровізації на рівні територіальних громад. Подальшого розвитку набули концептуальні основи визначення пріоритетів публічної політики цифрового розвитку України в освіті, охороні здоров’я, природокористуванні та просторовому розвитку, транспорті, архівній справі, бізнесі, при наданні публічних послуг населенню, реалізації функцій держави, враховуючи світові тенденції і українські реалії. Ідентифіковано пріоритетні сфери впровадження технологій штучного інтелекту на засадах транспарентності та обліковості, ефективності та оптимізації ресурсів, інклюзивності та рівних можливостей, гнучкості та адаптивності, етичності, відповідальності, захисті приватності та безпеки даних, що сприятиме суттєвому підвищенню якості управлінських рішень, адміністративних послуг, зменшенню корупційного впливу та становлення сервісно-орієнтованої державної політики. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що наукові напрацювання, представлені у дисертаційному дослідженні, розширюють теоретико-методичну базу оцінки впливу цифровізації на розвиток територіально-економічних систем. Конкретні рекомендації можуть бути використані при формуванні коротко- та середньострокових програм розвитку як територіальних громад Чернігівської області, так й інших регіонів, в практичній роботі та управлінській діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Положення та найвагоміші результати дисертаційної роботи опубліковані авторкою у 21 науковій праці, серед них: 5 статей у наукових фахових виданнях України, 1 розділ у монографії, 1 стаття у міжнародному виданні, 14 публікацій, які засвідчують апробацію матеріалів дисертації на міжнародних конференціях.