Органи місцевого самоврядування та виконавчої влади Тимчасового уряду (на матеріалах Чернігівської губернії)

Abstract

Актуальність дослідження органів місцевого самоврядування та виконавчої влади періоду Тимчасового уряду зумовлена комплексом чинників. По-перше, революційні події 1917 р. продовжують залишатися у сфері наукових інтересів вітчизняних і зарубіжних дослідників. На тлі інформаційного розмаїття висловлюються різні судження про цю добу, помітно еволюціонували і погляди дослідників. По-друге, зростає значення регіонального підходу як напрямку історичного дослідження. Реконструкція історичного минулого окремих регіонів і міст (так звана мікроісторія) дає можливість повніше уявити особливості загальноукраїнського історичного розвитку. По-третє, історія реорганізації органів місцевого самоврядування та виконавчої влади за часів Тимчасового уряду на матеріалах Чернігівської губернії не була предметом комплексного дослідження. Аналіз цього складного та суперечливого процесу на рівні окремої губернії дозволить не лише закрити певну історіографічну лакуну в регіональній історії, але й сприятиме уникненню схематизації історичного процесу вказаного періоду, попередженню узагальнень та механічного перенесення певних тенденцій на весь імперський простір. Також варто зауважити, що вказана проблема є актуальною і для сучасного українського суспільства, в якому нагальною лишається проблема реформування місцевого самоврядування, що зумовлює необхідність дослідження історичного досвіду у цій царині. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності з планами науково-дослідної роботи кафедри історії країн Центрально-Східної Європи Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, а також у рамках науково-дослідної теми кафедри всесвітньої історії “Проблеми історії Російської імперії соціальний та особистісний вимір” (номер державної реєстрації 0111U003143). Мета дисертаційної роботи – з’ясувати на матеріалах Чернігівської губернії характер процесу формування, функціонування системи органів самоврядування та виконавчої влади в період Тимчасового уряду. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: - на основі історіографічного аналізу розглянути рівень, ступінь і перспективи вивчення проблеми; - виявити, сформувати, проаналізувати інформаційний потенціал джерельної бази; - визначити методологічні засади та методи дослідження проблеми; - охарактеризувати органи місцевого самоврядування та управління напередодні Лютневої революції; - виокремити стратегію Тимчасового уряду у сфері реформування місцевого управління та проаналізувати його нормативно-правову діяльність; - схарактеризувати структуру та мережу громадських виконавчих комітетів (далі – виконкоми) Чернігівської губернії, визначити основні принципи їх функціонування, задачі, особливості взаємовідносин та взаємодії з центральними органами влади; - проаналізувати правовий статус та еволюцію інституту комісарів Тимчасового уряду, виявити особливості їх формування на теренах Чернігівської губернії; - розкрити роль муніципальної та земської виборчих кампаній у Чернігівській губернії та визначити їх вплив на функціонування органів місцевого самоврядування губернії; - встановити причини та основні ознаки кризи політики Тимчасового уряду у сфері місцевого управління. Об’єкт дослідження – система управління та самоврядування у Російській імперії періоду Тимчасового уряду. Предмет дослідження – діяльність Тимчасового уряду з реорганізації місцевого управління та самоврядування; утворення, структура, функції виконкомів та комісарів Тимчасового уряду, взаємодія урядових та самоврядних структур на території Чернігівської губернії. Хронологічні рамки дослідження визначені часом існування Тимчасового уряду і охоплюють події з лютого по жовтень 1917 р. Територіальні межі дослідження визначаються територією Чернігівської губернії станом на 1917 р., яка за своїми соціально-економічними характеристиками та особливостями політичних процесів того часу є досить близькою до інших губерній Лівобережної України. Наукова новизна дисертації визначається постановкою проблеми, яка досі не була об’єктом спеціального дослідження. На підставі широкого кола джерел, частина яких уперше запроваджується до наукового обігу, здійснено спробу комплексного аналізу регіональних особливостей функціонування системи місцевого управління та самоврядування в лютому – жовтні 1917 р. Зокрема: - визначена недостатня вивченість проблеми, конкретизовані та розвинуті наявні наукові підходи та напрями; - до наукового використання вперше введена значна кількість джерел; - подальшого розвитку дістало дослідження системи місцевої виконавчої влади та самоврядування напередодні Лютневої революції; - досліджена діяльність Тимчасового уряду по реформуванню державної системи виконавчої влади та нормативно-правова база будівництва місцевого самоврядування та органів охорони громадського порядку; - вперше, на матеріалах Чернігівської губернії, проаналізовано процес формування нових органів місцевого управління підконтрольних Тимчасовому уряду; встановлена їх ієрархія, правове становище та соціальний склад; визначені основні принципи їх функціонування, взаємодія з центральними органами влади; - розширені та уточнені результати муніципальної та земської виборчих кампаній літа – осені 1917 р.; - простежена еволюція організаційно-правової структури інституту комісарів Тимчасового уряду восени 1917 р.; - визначені суб’єктивні та об’єктивні фактори, що спричинили кризу адміністративного апарату Тимчасового уряду. Практичне значення роботи полягає в тому, що фактичний матеріал, висновки та узагальнення можуть бути залучені до наукових досліджень революційних подій 1917 р., а також використані при розробці загальних та краєзнавчих курсів та студій з історії України, історії держави та права України, при написанні студентських та дисертаційних робіт, при формуванні музейних експозицій. Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертації обговорювалися на кафедрі історії Центрально-Східної Європи Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, на IV Сумській обласній науково історико-краєзнавчій конференції (м. Суми, 2001 р.); ІІ науковій конференції “Чернігівщина і чернігівці в Українській революції 1917 – 1921 років” (м. Чернігів, 2011 р.); Всеукраїнській науковій конференції “Шості Богданівські читання” (м. Черкаси, 2010 р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Формування правової держави в Україні: реалії та перспективи” (м. Тернопіль, 2008 р., 2009 р.), “Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи” (м. Сімферополь, 2010 р.), “Суспільно-політичні процеси на українських землях: історія, проблеми, перспективи” (м. Суми, 2011 р.); Міжнародних наукових конференціях: присвяченої 200-річчю Чернігівської губернії та 70-річчю утворення Чернігівської області (м. Чернігів, 2002 р.), “Історія та культура Лівобережної України” (м. Ніжин, 2001 р., 2004 р.), “Знаки питання в історії України” (м. Ніжин, 2002 р.). “Каразінські читання” (м. Харків, 2010 р.), “Шості юридичні читання. Правова культура, правова свідомість і право” (м. Київ, 2010 р.), “Дні науки історичного факультету КНУ ім. Т.Г. Шевченка”, присвяченої 20-річчю Незалежності України (м. Київ, 2011 р.); Міжнародних науково-практичних конференціях: “Розвиток “державності і права в Україні: реалії та перспективи” (м. Сімферополь, 2009 р.), “Імперативи розвитку України в умовах глобалізації” (м. Чернігів, 2009 р.), “Україна європейська: сучасні тенденції і перспективи” (м. Чернігів, 2010 р.). Матеріали дисертації були використані при проведенні лекцій з курсу історії України та історії держави та права України в Чернігівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти та Чернігівському державному інституті економіки та управління. Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення у 20 статтях, 6 з яких опубліковані у спеціалізованих фахових виданнях.