Особливості інтегрованого захисту кукурудзи на зерно в умовах ПСП «Степанич» Новгород – Сіверського району

Abstract

Кукурудза – одна з основних культур сучасного світового землеробства, що зумовлено її широким використанням і високою врожайністю. Виробництво зерна кукурудзи є важливою складовою всього зернового господарства України. Сучасне народногосподарське значення цієї культури, зокрема, забезпечення надійного зернофуражного балансу не має альтернативи. Кукурудза значною мірою визначає не тільки економічний стан тваринництва, а й зернової галузі в цілому. За біологічним потенціалом і кормовими якостями вона переважає інші зернові культури. Кукурудза – культура інтенсивного типу, добре реагує на умови вирощування на всіх етапах органогенезу. В Україну культура потрапила через Крим, а походить із Центральної і Північної Америки. Вона є однією з найбільш поширених культур у світовому рослинництві. В Україні кукурудза — одна з найбільш урожайних зернових культур. За середньою врожайністю зерна (35,4 ц/га в 1986 - 1990 рр.) вона поступається лише рису (47,4 ц/га) та озимій пшениці (40,2 ц/га). Основні посіви кукурудзи на зерно в нашій країні розміщені в Степу й Лісостепу, на силос і зелений корм — в усіх зонах. На даний час на виробництво кукурудзи припадає вже понад 50% від загального обсягу виробництва зерна в нашій країні, причому ця цифра зростала поступово протягом останніх 20 років. Не будуть відмовлятися від вирощування культури аграрії й надалі, проте складнощі все ж виникають. Кукурудза в Україні є однією з найбільш вирощуваних та найбільш рентабельних культур, оскільки вона дає високі врожаї, затребувана на міжнародних ринках, а ґрунтово – кліматичні умови нашої країни чи не найкраще підходять для її вирощування.