Особливості соціально-психологічної реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі

Abstract

Робота присвячена дослідженню соціальної реабілітації злочинців як одному із найвпливовіших напрямків роботи в пенітенціарній системі. Підкреслимо важливість розгляду питань соціальної реабілітації, які злочинці розвивають у себе набір здібностей, які забезпечать подальші можливості для способу життя без злочинів. Свого роду сформовано еволюційні зміни в розумінні змісту соціальної реабілітації злочинців. Було сформовано підхід щодо еволюційного переходу розуміння змісту соціальної реабілітації засуджених від його ототожнення лише з роботою засудженими після звільнення, до розуміння потреби у соціальній реабілітації правопорушників з початку знаходження у місцях позбавлення волі. Розглянуто розуміння наукових концепцій соціальної реабілітації правопорушників. Наголошується, що процес соціального відновлення повинен відображати поточний стан розробки пов'язаних об'єктів і програм в конкретний момент, ті зв'язки і відносини, які склалися до цього. Разом з тим він також повинен містити напрямки майбутнього розвитку, його закономірності, тенденції. Розроблено положення про врахування елементів соціальної реабілітації. Правопорушники повинні зосередитися на результатах, які повинні включати певні зміни особистості злочинця, які створюють основу для некримінального життя. Зазначено, що в усіх сферах знань реабілітація розуміється як процес (у медицині), система заходів (у психології), процедура або закон інституту (Правознавства). У той же час, вказуючи, що він є змінним підходи до розуміння сутності та форм соціальної реабілітації правопорушників часто обумовлюються не точністю використання інструментів класифікації залежить не тільки від рівню розвитку науки, а й в законодавства.