Ендогенні чинники модернізації економіки регіонів в сучасних умовах

Abstract

Дисертація присвячена поглибленню теоретичних положень та розробленню теоретико-методичних та прикладних засад активізації задіювання ендогенних чинників модернізації економіки регіонів в сучасних умовах. На основі генези наукової думки теорії розвитку продуктивних сил та впливу на ці процеси активізації ендогенних чинників модернізації економіки регіонів поглиблено понятійно-категоріальний апарат шляхом уточнення сутності таких понять, як: «модернізація економіки регіонів», що являє багатовимірне явище, системно-мобілізаційний процес, який охоплює всі сфери життєдіяльності, передбачає заходи економічного, управлінського, стратегічного та інноваційного характеру для підвищення якості життя й екологічної безпеки населення, а також конкурентоспроможності регіонів за умов забезпечення більшої ефективності суспільно-виробничих процесів, у тому числі, за рахунок залучення ендогенних чинників розвитку; «ендогенні чинники» – як сукупність територіальних ресурсів, а також можливість їх нарощення, активізації, виявлення та спрямування на підвищення ефективності модернізації економіки регіонів у напрямі розвитку економіки регіонів; «економічна безпека регіону» – як система комплексних організаційноекономічних заходів, яка спрямована на убезпечення сталого регіонального розвитку із дотриманням його стійкості та інклюзивності відповідно до інтересів регіонів, що інтегровані та не суперечать інтересам країни, а також захисту від внутрішніх та зовнішніх загроз. Обґрунтовано концептуальні положення модернізації економіки регіонів, що ґрунтуються на системі принципів, яка представляє собою сукупність загальноекономічних принципів (рефлективності, науковості, онтологічності, аксіологічності та збалансованості), що спрямовані на виділення та узгодження загальноекономічних процесів, явищ та специфічних принципів: по-перше, щодо модернізації економіки регіонів (транспарентності, релевантності, об’єктивності, комплементарності, цілеспрямованості); по-друге, принципів активізації залучення ендогенних чинників регіонального розвитку (синергізму, креативності, інтеграційності, інформаційності, інноваційності). Система принципів модернізації економіки регіонів спрямована на відображення об’єктивних закономірностей розвитку економіки регіонів та розроблення концептуальних науково-методичних засад активізації задіювання ендогенних чинників модернізації економіки регіонів в сучасних умовах. Визначено завдання модернізації економіки регіонів по відношенню до: інноваційного, соціального, економічного, інклюзивного, екологічного розвитку економіки регіонів та ендогенних ресурсів регіонів із урахуванням окреслення мети модернізації економіки регіонів. Доведено, що здійснення модернізації економіки регіонів завдяки спрямуванню зусиль на активізацію ендогенних чинників повинно відбуватися в унісон із парадигмою сталого розвитку у напрямі розумного, стійкого та інклюзивного зростання із дотриманням вимог забезпечення економічної безпеки регіонів. Сформульовано критерії модернізації економіки регіонів із урахуванням обґрунтування системного, ресурсно-функціонального та синергетичного підходів щодо модернізації регіонів, до яких відносяться: урахування фактору невизначеності економічного розвитку; постійність та безперервність залучення інвестиційних ресурсів у інноваційний розвиток; багатополярність при дотриманні інтересів суб’єктів регіонів; цифрова трансформація; революційність; урахування циклічності розвитку економіки регіонів; доцільності імплементування та композиції стратегічних інтересів, що сприятиме активізації інноваційної діяльності та залученню ендогенних чинників модернізації економіки регіонів в сучасних умовах. Запропоновано методичний підхід оцінювання економічного розвитку економіки регіонів, який включає такі послідовні етапи, як: обґрунтування теоретичних засад методичного підходу відповідно до принципів системності, цільової установки, об’єктивності, узгодженості та адекватності щодо оціночних показників; встановлення системи показників оцінювання та їх групування за використанням методу експертних оцінок Т. Сааті; проведення розрахунків інтегральних індикаторів та комплексних інтегральних індексів; виокремлення найбільш впливових показників в групах та інтегральних індексів; моделювання впливу показників та індексів на значення інтегральних індексів регіонів за використанням методу матричної гри. Обґрунтовано та апробовано використання моделі матричної гри для визначення впливу найбільш впливових ендогенних чинників на економічний розвиток регіонів шляхом оптимізації вибору стратегії гри за коефіцієнтами впливу ендогенних чинників на комплексний інтегральний індекс для двох регіонів, близьких за рівнем значення комплексного інтегрального ендогенного індексу. За використанням матричної гри із значеннями коефіцієнтів впливу лінійно незалежних найбільш впливових показників було визначено найкращу стратегію для Київської та Чернігівської областей – збільшення показника кількості інноваційно активних підприємств у промисловості, м. Києва – збільшення прямих інвестицій (акціонерний капітал) на одну особу населення, Сумської області – по збільшенню кількості зайнятих економічною діяльністю. Розроблено стратегічні напрями активізації ендогенних чинників модернізації економіки регіонів, які базуються на стратегічній пріоритетності модернізації економіки регіонів на інноваційній основі, відповідності тенденціям глобалізаційних процесів, цілісності, орієнтації на ендогенні ресурси, доцільності та пріоритетності. Обґрунтовано, що активізація залучення інвестиційних ресурсів для здійснення модернізації економіки регіонів вимагає комплексного багатоцільового підходу з боку регіональних та місцевих органів влади та повинна передбачати такі напрями активізації, як: створення механізмів щодо забезпечення гарантій та надійного захисту інвесторів; розвиток інфраструктурного забезпечення інвестиційної діяльності в регіонах; підвищення ефективності бюджетного інвестування; забезпечення методичною та інформаційною допомогою при підготовці інвестиційних проектів; забезпечення надання більш широкого спектру інформаційних послуг у напрямі активізації та популяризації інвестиційних проектів; формування чіткої регіональної стратегії інвестування; активізація державно-приватного партнерства. Для активізації державно-приватного партнерства обґрунтовано доцільність: більш чіткого розмежування повноважень та функцій координації регіональної / місцевої влади при участі у інвестиційних проектах; підвищення методичних засад надання державної підтримки при реалізації інвестиційних проектів; спрощення та прозорості при отриманні дозвільних та погоджувальних документів; підвищення рівня компетентності службовців у сфері державно-приватного партнерства; проінформованості про переваги державно-приватного партнерства; забезпечення захисту прав партнерів при вирішенні господарських спорів відповідно до міжнародних стандартів. Запропоновано мотиваційну стратегію прискореного становлення новітніх форм територіальної організації регіональної економіки із урахуванням принципів стратегічної пріоритетності модернізації економіки регіонів на інноваційній основі; відповідності тенденціям глобалізаційних процесів; цілісності; орієнтації на ендогенні ресурси; доцільності; пріоритетності, а також таких функціоналів як: інформаційність; координація; організація; комунікативність. Мотиваційна стратегія передбачає координацію дій регіональних органів влади та місцевого самоврядування для комплексного підходу щодо активізації залучення ендогенних чинників модернізації економіки регіонів, мотиваційну підтримку суб’єктів інноваційного процесу для збереження та використання інноваційного потенціалу; збереження та нарощення інтелектуального та інноваційного потенціалів та їх використання для інноваційних та стартап проектів, а також для переходу на вищі технологічні рівні виробництва; підвищення мотивації щодо активізації інноваційної діяльності за рахунок формування інноваційної інфраструктури. Відповідно до цих критеріїв модернізації економіки регіонів обґрунтовано стратегічні заходи щодо активізації інноваційної діяльності: постійна робота із стартапами, залучення інвестицій у проекти молодих вчених; здійснення підтримки та фінансування конкурсів інноваційних проектів, надання грантів для розроблення проектів відповідно до специфічних потреб регіону; стимулювання розвитку інноваційних структур за рахунок інноваційної інфраструктури, підтримка трансферу технологій та інноваційних кластерів; підтримка та активізація програм розвитку малого інноваційного підприємництва; нарощення інтелектуального капіталу регіонів; розроблення та впровадження механізмів стимулювання впровадження інновацій на підприємствах тощо. Стратегічні заходи активізації інноваційної діяльності в регіоні впливатимуть на збільшення інноваційно-активних підприємств, що є одним із найвпливовіших ендогенних чинників модернізації економіки регіонів. Виокремлено засади забезпечення економічної безпеки регіонів за використанням комплексного багатоцільового підходу з боку регіональних та місцевих органів влади для максимального залучення ендогенних ресурсів, забезпечення стійкості економічного зростання регіонів, їх фінансової самодостатності та інклюзивного розвитку. А також, передбачають багатоцільовий підхід з боку регіональних та місцевих органів влади щодо: імпортозаміщення, що базується на концепції максимального задіювання ендогенних ресурсів та виробництва імпортозамінної продукції, орієнтованої на внутрішній ринок, та переход до експортоорієнтованої політики регіонів; активізації залучення інвестиційних ресурсів для здійснення модернізації економіки регіонів, у тому числі, за рахунок державно-приватного партнерства; активізації інноваційної діяльності та розвитку інноваційної інфраструктури (інноваційних бізнес-інкубаторів, інноваційних регіональних фондів, консультаційних регіональних інноваційних центрів, венчурних фондів, технопарків, індустріальних парків); розвитку логістичних платформ для забезпечення просторово-часової оптимізації товарного руху в регіоні; стимулювання та підтримки малого бізнесу; інформаційної трансформації, що базується на розвитку інформаційної сфери та її інфраструктури. Це дасть можливість отримати синергійний ефект для забезпечення впровадження інноваційного базису модернізації економіки регіонів. Доведена доцільність розвитку логістичних платформ для модернізації економіки регіонів, що забезпечує просторово-часову оптимізацію товарного руху в регіоні, оскільки передбачає пошук оптимальних рішень, що дають можливість забезпечити наявність певного товару у певному конкретному місці та в певний час. Доведено, що інформаційна трансформація регіональної економіки окрім розвитку інформаційної інфраструктури потребує розвитку: хмарних послуг із відповідним нормативно-правовим закріпленням їх функціонування; електронних комунікацій; публічних електронних ресурсів; віртуальних активів; системи електронної взаємодії інформаційних ресурсів тощо. Визначено, що одним із ендогенних чинників модернізації економіки регіонів виступає малий бізнес, що чинить позитивний вплив на соціальну, економічну та екологічні складові сталого розвитку. Для підтримки розвитку малого бізнесу на рівні регіонів запропоновано: створити умови доступу малого бізнесу до публічних закупівель та отримання підтримки під час економічної кризи; сприяти доступу малого бізнесу до виходу на європейський ринок; забезпечити доступ до пільгового кредитування за рахунок підтримки регіональних органів влади; у межах регіональних програм розробити стимули для розвитку малого бізнесу; запровадити грошову допомогу для відкриття малого бізнесу серед безробітних; проводити семінари, курси у напрямі отримання необхідних знань та навичок для відкриття власного бізнесу серед населення регіонів; забезпечити доступ до консалтингових послуг та інформаційної підтримки малого бізнесу; заохочувати приватних кредиторів до інвестування у малий бізнес; представити послуги щодо навчання та підвищення кваліфікації підприємців; стимулювати розвиток малого бізнесу у сільській місцевості; стимулювати розвиток інформаційно-аналітичної складової регіональної інфраструктури підтримки малого бізнесу у інноваційній діяльності; залучити малий бізнес до державно-приватного партнерства тощо. Доведено доцільність прогнозування економічного розвитку регіонів під впливом активізації дії ендогенних чинників регіонів за використанням методу згладжування даних за методом Гауса, що дає високу точність знаходження найбільш ймовірного значення величини середнього та можливість прогнозування розрахованого та змодельованого комплексного інтегрального індексу за методичним підходом оцінювання впливу ендогенних чинників на стан економічного розвитку. Проведене прогнозування до 2030 р. комплексного інтегрального індексу розвитку економіки для м. Києва, Київської, Чернігівської та Сумської областей. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що теоретикометодичні положення дисертаційної роботи доведені до рівня конкретних пропозицій та рекомендацій щодо активізації задіювання ендогенних чинників модернізації економіки регіонів в сучасних умовах.