Потенціал забезпечення ефективного просторового економічного співробітництва в умовах децентралізації

Abstract

Дисертація присвячена поглибленню теоретичних положень, обґрунтуванню методологічних засад та практичних рекомендацій щодо удосконалення потенціалу забезпечення ефективного просторового економічного співробітництва в умовах децентралізації. Сформовано понятійно-категоріальний апарат дослідження потенціалу забезпечення просторового економічного співробітництва. Доведено взаємозв’язок та взаємообумовленість основних дефініцій та понять. Обґрунтовано концепцію формування потенціалу забезпечення ефективного просторового співробітництва, що базується на сукупності загальних (регіоналістики) та спеціальних (просторового співробітництва) принципах та враховує закономірності та особливості інституціонального середовища функціонування та інклюзивного розвитку регіонів в умовах децентралізації. Розроблено організаційно-економічний механізм просторового економічного співробітництва на основі типологізації регіонів в секторально-демографічному розрізі та теоретико-методологічні положення формування мережевих міжтериторіальних галузевих хабів регіонального розвитку. Удосконалено методологічний базис просторового економічного співробітництва, який сприяє використанню існуючого потенціалу регіональних економічних систем для формування відповідних конкурентних переваг в розвитку регіонів в умовах децентралізації. Удосконалено методичний підхід до оцінювання впливу регіонального розвитку на просторову співпрацю, який заснований на використанні математичного інструментарію оцінювання результуючої моделі імітаційного простору. Розроблені методичні засади оцінки просторового агломеративного розвитку регіонів в умовах інклюзивної економіки, які передбачають проведення етимологізації регіонів з метою визначення їх особливостей в галузевому та економічному розвитку. Виокремлено класифікаційні ознаки просторового економічного співробітництва на основі виділення видів потенціалу, що дало змогу розглядати спосіб взаємодії та розвитку окремих елементів продуктивних сил з урахуванням інклюзивної економіки в економічному просторі. Обґрунтовано організаційноінституціональне забезпечення використання потенціалу регіонів на основі сформованої структурно-логічної моделі дослідження, діючого в Україні законодавства з регіонального розвитку, а також визначено основні функції інституціонального забезпечення в умовах децентралізації.