Abstract:
Актуальність теми дослідження. Перехід держави до ринкових відносин в економіці, поява безлічі власників нерухомого майна, у тому числі на землю, багатьох учасників економічної діяльності, які приймають самостійні рішення, перенесли на місцевий рівень планування території основний центр ваги управлінських впливів на функціонування та розвиток містобудівних систем. Саме тому виникає необхідність розглядати місто як живий організм, який має свої закономірні зв’язки, спрямовані на забезпечення комфортного середовища для людини. Функціонування та розвиток населеного пункту як складної соціо-еколого-економіко-просторової системи потребує організації комплексу заходів з управління та контролю її діяльності, спостереження за станом усіх складових.
Постановка проблеми. Забезпечення процесу містобудівного моніторингу земель населених пунктів належить до сфери управління мінімум двох галузей, зокрема, до містобудівної діяльності та до регулювання земельних відносин. Сьогодні у великих містах часто виникають земельні та містобудівні конфлікти. З метою системного вирішення проблеми необхідно розробити заходи для попередження у майбутньому таких конфліктів у населених пунктах. Системою, яка здатна виконувати функції обґрунтування містобудівних рішень та регулювання земельних питань для забезпечення сталого розвитку територій зі збалансованим врахуванням соціальних, екологічних та економічних факторів, є містобудівний моніторинг земель населених пунктів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Стаття ґрунтується на опублікованих теоретичних наукових працях стосовно управління земельними ресурсами, досліджень інформаційного забезпечення містобудівної діяльності, організації спостережень за об'єктами в населених пунктах.
Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Науковцями досліджувались питання окремого розвитку галузевих моніторингів з можливістю інформаційної взаємодії між системами. Однак на практиці автоматизована взаємодія між моніторинговими системами не реалізована. На сьогодні на місцевому рівні управління територіальними ресурсами виникає необхідність у комплексному багатопрофільному проведенні моніторингових досліджень, але така ідея потребує дослідження науковими методами.
Постановка завдання. Необхідно проаналізувати задачі, які покладаються на системи моніторингових досліджень в галузях містобудівної діяльності та регулювання земельних відносин, а також запропонувати шляхи їх вдосконалення з урахуванням розвитку новітніх технологій та методів спостереження. Це дослідження стосується спостережень за станом об’єктів у межах населених пунктів.
Викладення основного матеріалу. Земельний кодекс України визначає основні завдання до моніторингу земель, які полягають у ліквідації наслідків деградації земельних ділянок, усунення дії негативних процесів.
Порядком ведення містобудівного моніторингу визначено завдання містобудівного моніторингу, які полягають у отриманні показників стану і змін об’єктів містобудування відповідно до містобудівної документації для оцінки та прогнозу впливу на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних та громадських інтересів.
Містобудівний моніторинг земель населених пунктів є комплексною системою спостереження за об'єктами в межах населених пунктів.
Містобудівний моніторинг, як і містобудівний кадастр, і земельний кадастр, і система державного управління, має три ієрархічні рівні: державний, регіональний та місцевий (міський). Таким чином, необхідно уточнити задачі містобудівного моніторингу земель на всіх ієрархічних рівнях системи його управління з урахуванням територіальної масштабності об'єкту спостереження і законодавчих підходів.
У статті сформульовано основні задачі з удосконалення системи містобудівного моніторингу земель населених пунктів.
Висновки відповідно до статті. Вирішення зазначених задач на місцевому рівні територіального управління сприятиме відкритості для громадськості земельних та містобудівних рішень, інформатизації суспільства, сформується базова основа для вирішення проблем територіального управління за межами населених пунктів, з'явиться передумова для інтеграції інших галузевих моніторингів (довкілля, лісового, водного).
