Механізм регулювання соціально-економічного розвитку аграрного виробництва: теорія, методологія, практика

Abstract

Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних засад і розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму регулювання соціально-економічного розвитку аграрного виробництва. Запропоновано визначення поняття регулювання соціально-економічного розвитку аграрного виробництва, що трактується як система впорядкованих економіко-господарських процесів за допомогою встановлених державою і ринком правил, норм, традицій, що формують відповідне інституційне поле. Обґрунтовано комплекс інституційно-організаційних і функціонально- управлінських моделей, які сприяють забезпеченню селективного підходу у вирішенні проблем аграрного виробництва та адекватної відповідності запропонованих заходів інституціональним особливостям за рахунок єдності складу учасників регулювання з одночасним розмежуванням функцій генератора розвитку аграрного виробництва і їх реалізації на державному, регіональному та місцевому рівнях. Розроблено концепцію регулювання соціально-економічного розвитку аграрного виробництва, яка є передумовою визначення пріоритетних напрямів національної стратегії розвитку аграрного виробництва та передбачає концептуальний, методологічний, методичний рівні та організаційно- економічне забезпечення, реалізація якої орієнтована на підвищення конкурентоспроможності аграрного виробництва. Обґрунтовано методичний підхід до моделювання соціально-економічного розвитку аграрного виробництва у контексті раціональності застосування інструментів регулювання, який включає комплекс етапів. Репрезентована інтегрована система інституційного забезпечення державного регулювання соціально-економічного розвитку аграрного виробництва, яка функціонує за допомогою сукупності спеціальних механізмів, які охоплюють і регламентують усі процеси, що відбуваються в аграрному виробництві. У ході дослідження проведено узагальнення пріоритетних напрямів формування раціональної державної регуляторної аграрної політики, які сприятимуть забезпеченню модернізації та гарантуванню соціально-економічного розвитку аграрного виробництва. Обґрунтована необхідність формування та реалізації механізму державно- приватного партнерства щодо забезпечення соціально-економічного розвитку аграрного виробництва в Україні. У рамках дослідження запропоновано активізувати діяльність аграрних інноваційних центрів, для інституційного забезпечення розвитку аграрного виробництва (агрополісів, агротехнологічних парків, бізнес-інкубаторів, аграрних регіональних та промислових кластерів тощо), які складають організаційну основу інноваційних процесів, відіграють важливу роль у перенесенні технологій із сфери фундаментальних розробок до сфери виробництва. Запропоновано комплексний механізм регулювання соціально- економічного розвитку аграрного виробництва, який розглядається як сукупності взаємоузгоджених засобів, методів та інструментів впливу регулюючої складової, які корелюють з взаємозв’язками всіх складових соціально-економічного розвитку аграрного виробництва, продукують синергетичні ефекти макроекономічного зростання. Розроблено структуру і зміст стратегії соціально-економічного розвитку аграрного виробництва в Україні, яка визначає комплекс взаємопов’язаних пріоритетів, цілей, завдань та заходів.