Вплив реформації на вирішення земельних питань і питань самоврядування у швеції та інших скандинавських країнах (науковий огляд)

Abstract

Після проголошення Україною державної незалежності почалися зміни (реформації) у більшості сфер державного і суспільного життя. Серед них особливою, можливо найскладнішою, постала земельна реформа. Втілення її в життя потребує тривалого часу, про що свідчить історія вирішення земельних питань у країнах різних континентів. Тому тема реформації земельних відносин, землеустрою, кадастру є дуже актуальною для України і буде такою ще багато років. Для прискорення змін в цих питаннях потрібно вивчати досвід передових країн світу. Земельна реформа для будь-якої держави є надзвичайно складною політичною і економічною проблемою, тому що вона містить низку питань, які стосуються всього суспільства та потребують відповідального, обґрунтованого вирішення. Україна не має достатнього досвіду вирішення цієї проблеми, тому повинна використати чужий досвід, але не забувати про національні особливості. Автори статті ставили перед собою завдання інформувати читача про досягнення скандинавських країн у проведенні земельної реформи, самоврядування для втілення їх результатів в Українську економіку. Реформація в перекладі з латинської мови означає перетворення, виправлення – церковно-релігійне, духовно-суспільне та політичне оновлення в країнах Західної та Центральної Європи у XVI столітті, спрямоване на повернення до біблійних першоджерел християнства, яке набуло форми релігійної боротьби проти католицької церкви. Ідеологи реформації єдиним джерелом релігійної істини проголошували Святе письмо, заперечувалося право церкви на земні багатства, зокрема, на землю. Ідеї реформації сформувалися в Німеччині, набули поширення в Швеції, а потім і в інших скандинавських країнах. При цьому в кожній країні вони мали свої особливості, які відобразилися в земельних питаннях і формах самоврядування. Вивчення і аналіз викладеного матеріалу свідчить про те, що в перетвореннях, змінах в будь-якій державі, суспільстві центральне місце належить земельним питанням, які вирішуються та вдосконалюються століттями. Вони мають початок, але не мають кінця. При їх вирішенні потрібно враховувати національні особливості кожної держави.