Реалізація державної політики розвитку туристичної галузі України на регіональному рівні

Abstract

Дисертаційна робота присвячена вивченню науково-теоретичних засад та розробці практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення механізмів реалізації державної політики розвитку туристичної галузі України на регіональному рівні. Удосконалено низку дефініцій предметної галузі дослідження, а саме: «державна політика розвитку туристичної галузі на регіональному рівні», «механізми реалізації державної політики розвитку туристичної галузі на регіональному рівні», «система механізмів реалізації державної політики розвитку туристичної галузі на регіональному рівні». Розвинуто концептуальні засади дослідження системи механізмів реалізації державної політики розвитку туристичної галузі на регіональному рівні, які передбачають: першооснову принципу функціонування; інформаційно-аналітичне забезпечення системи взаємодії та розвитку; інструменти забезпечення нормативно-правового, фінансово-економічного, соціально-екологічного, організаційно-інфраструктурного, науковоосвітнього механізмів та фактори (зовнішні та внутрішні), які на них впливають. Результативність функціонування запропонованої системи механізмів залежить від: стану та видів інфраструктури туристичної галузі; рівня взаємодії держави з громадськістю для виконання національних планів розвитку туристичної галузі; повноти імплементації всіх механізмів, зокрема й інноваційних, які безпосередньо орієнтовані на формування сприятливого середовища для розвитку туристичної галузі. Узагальнено світовий досвід реалізації державної політики розвитку туристичної галузі та представлено такі його особливості: регулювання розвитку туризму є багаторівневою системою; туристична політика як дієвий компонент сучасної регіональної політики; визначальна роль туризму в реалізації соціальної політики держави; узгодження планів розвитку туризму із завданнями соціально-економічного розвитку країн; створення на рівні держави єдиного органу, який регулює діяльність туристичної галузі; активізація науково-дослідних робіт у сфері розвитку туризму; активізація державних інвестицій у сферу туризму. Доведено, що для забезпечення розвитку вітчизняної туристичної галузі доцільно імплементувати світовий досвід у частині: розвитку туристичної інфраструктури на засадах взаємодії між державою і громадськістю з метою формування туристичних центрів; використання концесії як дієвої форми залучення інвестицій у розвиток туристичної галузі; розробки та впровадження макромаркетингових технологій; прийняття довгострокових стратегій із забезпечення соціоеколого-економічного розвитку туристичної галузі; посилення ролі органів державної влади та органів місцевого самоврядування для підвищення рівня конкурентоспроможності загальнонаціональних туристичних продуктів і послуг; державної підтримки соціального туризму тощо. Окреслено особливості функціонування механізмів реалізації державної політики розвитку туристичної галузі України з урахуванням проблемних пріоритетів на регіональному рівні: невідповідність нормативноправової бази міжнародним стандартам; відсутність системності в реалізації механізмів регулювання розвитку туризму на регіональному рівні; відсутність дієвої фінансової підтримки і налагоджених взаємозв’язків усіх учасників механізмів реалізації державної політики розвитку туристичної галузі; погіршення якості обслуговування туристів. Охарактеризовано чинну практику впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на результативність державної політики розвитку туристичної галузі України на регіональному рівні шляхом використанням комбінованих методів PEST й SWOT-аналізу. На основі цього запропоновано відповідну методику, яка є ефективним і доступним способом оцінювання управлінської ситуації в досліджуваній галузі за умови достовірності вибору показників, які вимірюють вплив державної політики на розвиток туристичної галузі. Визначено, що політико-правові (відсутність спеціальних нормативноправових актів щодо регулювання туристичної галузі; недостатня державна підтримка; анексія Кримського півострову) й економічні (відсутність нормалізованого бізнес-середовища; низький показник схильності до зберігання доходів; постійні коливання курсу гривні; низький рівень добробуту населення) фактори мали значний негативний вплив на державну політику розвитку туристичної галузі України, що спонукало до розробки стратегічних заходів їх нейтралізації. PEST-аналіз дає можливість детальніше дослідити фактори зовнішнього середовища щодо туристичної галузі, а SWOT-аналіз – визначення сильних і слабких сторін, можливостей та загроз для туристичної галузі, які виходять із його найближчого оточення. Така методика є ефективним і доступним способом для оцінювання управлінської ситуації в досліджуваній галузі за умови достовірності вибору показників, які вимірюють вплив державної політики на розвиток туристичної галузі. Запропоновано використовувати такі групи показників: зміна довгострокових темпів зростання туристичної галузі; вплив адміністративних органів і зміна політики уряду; соціальна значущість туристичної галузі; рівень глобалізації туристичної галузі; стійкість туристичної галузі до диспропорцій в економіці країни. Обґрунтовано стратегічні напрями удосконалення механізмів реалізації державної політики розвитку туристичної галузі на регіональному рівні в контексті розробки інформаційної платформи, яка включає сукупність заходів – суспільно-політичних (підвищення якісного рівня прийняття державноуправлінських рішень); нормативно-правових (відповідність національних стандартів у сфері туризму міжнародним нормам); фінансово-економічних (реалізація економічних ініціатив, спрямованих на впровадження економічно безпечних технологій і видів діяльності); соціально-екологічних (підтримка сектора соціально орієнтованих туристично-рекреаційних продуктів); організаційно-інфраструктурних (організація туристично-інформаційних центрів з метою ведення інформаційно-аналітичної діяльності); науковоосвітніх (здійснення систематичних наукових досліджень стану, проблем і перспектив розвитку туризму, підвищення кваліфікації кадрів). Розроблено дескриптивну модель реалізації державної політики соціоеколого-економічного розвитку туристичної галузі України на засадах гармонізації інтересів ключових груп суб’єктів державної політики (туристична галузь, держава, громадськість) та шляхом використання організаційно-інституційних форм і способів регулювання розвитку туристичної галузі на регіональному рівні. Виокремлено ключові напрями державної політики, які орієнтовані на результативність реалізації такої моделі: удосконалення законодавства у сфері регулювання туристичної галузі на регіональному рівні, становлення сприятливого середовища для суб’єктів вітчизняної туристичної галузі, бенчмаркінг державного регулювання туристичної галузі та тощо. У результаті дослідження перспектив забезпечення ефективності імплементації інструментарію реалізації державної політики розвитку туристичної галузі України на регіональному рівні в умовах євроінтеграції запропоновано впровадити інтелектуальну смартспеціалізацію на рівні регіонів, що може стати реальним драйвером для стійкого соціальноекономічного зростання в Україні. Визначено стратегічні пріоритети регіонів України (збалансоване інклюзивне соціально-економічне зростання на основі інноваційного розвитку туристичної галузі в контексті розвитку наукоємних високотехнологічних виробництв, ресурсо- й енергозберігаючих технологій; регіональний розвиток туристичної галузі на засадах розумної спеціалізації шляхом активізації інноваційно-інвестиційного потенціалу регіонів, ефективної реалізації ресурсного, виробничого, транзитного потенціалів), вектори державної політики (підвищення соціально-економічного потенціалу регіонів; підтримка споживчого попиту і нарощування конкурентоспроможності регіонального туристичного продукту й продукції інших суміжних галузей; проведення структурних регіональних трансформацій в економіці з метою зростання частки сфери послуг у регіонах) та завдання (зростання рівня та якості життя людини, формування системи відповідного моніторингу; синергізм туристичної галузі, науки та громадськості в регіонах; розробка конкурентного інноваційного туристичного продукту тощо) щодо соціо-еколого-економічного розвитку туристичної галузі на засадах інтелектуальної смартспеціалізації.