Обмеження права на свободу та особисту недоторканність у правоохоронній діяльності

Abstract

Актуальність дослідження питання обмеження права на свободу та особисту недоторканність у правоохоронній діяльності зумовлена ризиком порушення прав людини у зазначеній сфері та необхідністю їх забезпечення. У розділі 1 роботи досліджуються генезис та поняття права на свободу та особисту недоторканність, а також нормативно-правове регулювання права на свободу та особисту недоторканність у міжнародному та національному праві. У розділі 2 присвячений вивченню поняття, правових підстав та форм обмеження права на свободу та особисту недоторканність. У розділі 3 здійснений аналіз діяльності судових та правоохоронних органів із забезпечення прав людини при обмеженні права на свободу та особисту недоторканність, розглянуто практику Європейського Суду з прав людини у зазначеній сфері. Констатовано, що проблеми забезпечення права на свободу та особисту недоторканність є однією з найбільш уразливих сфер вітчизняного законодавства і практики його застосування. Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що: 1) запропоновано авторське бачення поняття права на свободу та особисту недоторканність та обмеження цього права; 2) дістало подальшого розвитку дослідження підстав обмеження права на свободу та особисту недоторканність; 3) проаналізовано практичну діяльність судових та правоохоронних органів із забезпечення прав людини при обмеженні права на свободу та особисту недоторканність.