Механізми удосконалення надання соціальних послуг на основі європейських стандартів соціального захисту населення

Abstract

Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретико-методологічних засад та розробці практичних рекомендацій щодо механізмів удосконалення надання соціальних послуг на основі європейських стандартів соціального захисту населення. На основі критичного аналізу підходів до трактування поняття «соціальні послуги» встановлено, що розуміння його дещо звужено, та, зазвичай, зводиться до підтримки найбільш вразливих верств населення, в той час як в умовах переформатування владних повноважень саме соціальні послуги мають стати міцним підґрунтям для гармонізації суспільних відносин, котрі сприяють підвищенню добробуту населення регіонів. Проаналізовано особливості надання соціальних послуг у країнах ЄС та встановлено, що виклики, які наразі стоять перед сферою надання соціальних послуг європейських країн – недофінансування; брак кваліфікованих кадрів; недостатня ефективність сфери надання соціальних послуг на місцевому рівні внаслідок регіональних диспропорцій; переважання грошових трансфертів; необхідність адаптування наявного спектру послуг до викликів сучасності, що пов’язані із зміною демографічної структури, сфери зайнятості внаслідок технологічного розвитку та цифровізації, глобалізації; відсутність чіткого розподілу владних обов’язків; недостатня інтеграція послуг – притаманні й Україні. Проте такі позитивні аспекти, як децентралізація надання соціальних послуг, деіституалізація послуг із догляду, поєднання пасивної й активної соціальної політики, заслуговують на увагу щодо можливості адаптування до діючої практики в Україні. Представлено концептуальний підхід до функціонування механізму надання соціальних послуг, який передбачає створення ефективного та дієвого ринку надання соціальних послуг з урахуванням факторів як внутрішнього (рівень освіти, стан здоров’я, сімейні обставини, відношення до відповідальності за власний добробут), так і зовнішнього (географічне положення, глобалізація, політична ситуація, економічний розвиток, демографічні тенденції, науково-технічний прогрес, культурне середовище) факторів. Функціонування механізму неможливе без урахуванням таких понять, як «сукупний соціальний ефект» використання інструментів надання соціальних послуг по відношенню до їх суспільно корисної вартості та «сукупний економічний ефект» заходів, наданих учасникам соціальних послуг по відношенню до потреб клієнтів. Аналіз показників демографічної ситуації в Україні, що безпосередньо пов’язані із механізмом надання соціальних послуг – аналіз чисельності населення, місць поселення, статево-вікових груп дає змогу зробити висновки щодо потенційних клієнтів та видів послуг, у яких існує потреба – дозволив зробити наступні висновки: Україні притаманний процес депопуляції; зменшення щільності населення на регіональному рівні обумовлена не лише міграційними потоками до та з інших країн, але й потоками людей у межах національної території; загальний коефіцієнт народжуваності постійно зменшується, проте у сільській місцевості є дещо вищим, ніж у міській; спостерігається значна зміна вікової структури населення України, а саме скорочення частки працездатного населення, а коефіцієнт вікової залежності вказує на переважання осіб у віці 65 років і старше над дітьми. Аналізуючи основні тенденції у сфері зайнятості населення України встановлено: рівень зайнятості населення зростає досить повільно та є недостатнім для подолання наслідків скорочення та старіння населення країни; частка працюючих осіб в домогосподарствах, що проживають у великих містах та у сільській місцевості зростає, хоча й повільно, проте відповідна частка у домогосподарства, що мешкають у маленьких містах залишається незмінною; серед економічно неактивного населення України переважають жінки, до того ж значна їх частка припадає на мешканців сільської місцевості. Окрім того проаналізовано причини економічної неактивності, рівень освіти економічно неактивних осіб, а також відношення населення до відповідальності за власний добробут. Представлено структуру надання соціальних послуг за наступними спрямуваннями: за формою надання соціальних послуг; за цілями державної соціальної політики, в залежності від провайдера соціальних послуг та за цільовими групами. Запропоновано концептуальний підхід до комплексного інтегрального оцінювання рівня модернізації сфери надання соціальних послуг регіонів України, що дає змогу провести методологічно коректні зіставлення та ранжування регіонів як за рівнем модернізації сфери надання соціальних послуг, так і за окремими його складовими, а саме рівнем модернізаційного стану економічної сфери, демографічної складової, а також за станом сфери зайнятості. З метою подальшого удосконалення управління ресурсами соціального захисту окреслено виклики та запропоновано низку інституціональних механізмів щодо: альтернативних джерел фінансування соціальних програм; забезпечення логічної пов’язаності нормативно-правових документів та упорядкування видів соціальної підтримки; інтеграції та децентралізації соціальних послуг; вдосконалення інноваційного ресурсу; ефективного використання інформаційного ресурсу. Представлено механізм модернізації системи управління процесами соціального захисту населення. З метою розгляду можливості адаптації окремих елементів європейських стандартів соціального захисту населення щодо підвищення якості та ефективності соціальних послуг в Україні проаналізовано основні джерела стандартів соціального захисту населення; окреслено ключові аспекти моніторингу соціальної ситуації в ЄС та виокремлено наступні: інтеграція послуг; діджиталізація надання соціальних послуг; маркетизація соціальних послуг; залучення інститутів громадянського суспільства до послуг із догляду та виховання; застосування соціального картографування; досягнення балансу поєднання пасивної та активної соціальної політики; впровадження дозволу на тимчасову працю особам, що перебувають на обліку як безробітні.