Право землекористування та його види

Abstract

Статтю присвячено дослідженню права постійного землекористування та оренди землі як найбільш поширеним видам користування землею. Розглядається зміст суб’єктивного права землекористування, основою якого є право володіння та право користування земельною ділянкою. Авторки пропонують визначати право користування землею як встановлене законом право землекористувача вилучати корисні властивості землі як територіального базису, природного ресурсу й основного засобу виробництва. На підставі проведеного аналізу виділено основні принципи права землекористування, зокрема: залежність права землекористування від права власності на землю; використання земельних ділянок за основним цільовим призначенням; раціональне використання та ефективна охорона земельних ресурсів; пріоритетність екологічної безпеки у використанні земельних ресурсів; гарантованість прав на земельні ресурси; поєднання властивостей землі як територіального базису, природного ресурсу й основного засобу виробництва. Землекористування як суб’єктивне право поділяється на постійне та орендне. На основі дослідження постійного землекористування визначено основні його властивості: безстроковість; володіння і користування як базові повноваження постійного землекористувача; обмеженість об’єкта постійного землекористування землями державної та комунальної власності; виключність користування земельною ділянкою постійним землекористувачем. Перелік постійних землекористувачів установлений Земельним кодексом України і є вичерпним. На основі дослідження оренди землі визначено основні її властивості: строковість; володіння і користування як базові повноваження орендаря; платність; право орендаря на часткове розпорядження земельною ділянкою шляхом передачі її в субо ренду. Перелік орендарів та орендодавців установлений Законом України «Про оренду землі». Порівняно із суб’єктами постійного землекористування перелік суб’єктів оренди землі є менш конкретизованим і більш широким. Підсумовуючи дослідження, авторки акцентують увагу на тому, що право постійного та орендного землекористування мають спільні та відмінні риси, які визначені у висновках даного дослідження.