Евтаназія: історія походження та практика застосування в зарубіжних країнах

Abstract

Постсучасний період (друга половина ХХ століття та початок ХХІ) ознаменував появу змін (оновлень) моральний та ціннісних орієнтирів, які існували в суспільстві протягом століть. Відбувається перенесення акценту з коликтивістської орієнтації до пріоритетності існування людини, визначення меж її прав, основоположних свобод та обов’язків з метою розбудови демократичної та соціальної держави. Такі динамічні зміни зумовили появу нових морально етичних проблем, до них, в більшості входять «біоетичні» (наприклад евтаназія, пересадка органів, самогубство, клонування і т.д.), які потребують законодавчого врегулювання з боку зарубіжних держав. Стаття присвячена проведенню порівняльного аналізу правового визначення евтаназії в зарубіжних країнах. У досліженні висвітлено процес появи евтаназії (як ідеї) та чинники, які на це вплинули; етапи її розвитку відповідно до визначених історичних епох, в межах яких філософи, громадські та церковні діячі, правники, народ та інші формували специфічні риси існування евтаназії; перші випадки її фактичного застосування (як нелегального явища) та опис таких дій з боку моралі та суспільної думки. Розглянуто різновиди «хорошої смерті» та критерії їх розмежування для правильності майбутньої правової кваліфікації. Проаналізовано законодавство зарубіжних країн, де явище евтаназії легалізовано (на прикладі Нідерландів, Швейцарії, Бельгії, Люксембург та США (штат Огайо))) та країн, де евтаназія заборонена (повністю або частково, на прикладі Німеччини, Данії, Франції та США). В статті також актуалізовано питання появи такого явища як суїцидальний туризм, який розвивається з кожним роком та потребує правового врегулювання з боку законодавств певних зарубіжних держав. Як приклад використання міжнародних нормативних актів, які регулюють питання застосування евтаназії до різних категорій осіб наведено практику Європейського Суду з прав людини, яка демонструє, що саме принцип гуманності по відношенню до людського життя вважається найважливішою засадою медицини. У висновку розглянуто доцільність легалізації евтаназії як ознаки прогресу цивілізації та узагальнено, що явище евтаназії породжувало та породжує низку дискусій, чим привертає до себе увагу прихильників та противників.