Державна політика щодо формування та розвитку громадянської активності молоді.

Abstract

У дисертації узагальнено понятійно-категоріальний апарат науки державного управління у сфері дослідження, розглянуто громадянську активність молоді як об’єкт наукових досліджень та розкрито сутність державної політики щодо формування та розвитку громадянської активності молоді. Громадянську активність молоді визнано однією з форм соціальної активності, якій властива усвідомленість поведінки і яка здійснюється з метою захисту та реалізації сукупності соціальних, політичних і громадянських прав молодої людини, її інтеграції в культурні та соціальні структури суспільства. З’ясовано, що громадянська активність молоді проявляється у здатності кожної молодої людини бути суб’єктом політики, у її причетності до проявів діяльності держави, відчутті себе громадянином − повноправним членом суспільства, можливості активного й свідомого долучення до справ і проблем суспільства та держави. Сукупність цих якостей і становлять таку інтегративну характеристику особистості, як громадянськість. Показано, що формування громадянськості молодої особистості забезпечується засобами громадянської освіти та патріотичного виховання, а різноманіття форм молодіжної участі характеризує умови для реалізації громадянської активності. Відзначено, що найсприятливішою умовою для становлення та розвитку громадянської активності молоді є наявність розвиненої демократії та її структурних елементів, зокрема, громадянського суспільства. Важливого значення у розвитку громадянськості молоді в сучасних умовах набуває рівень громадянської культури й можливість реалізації прав і свобод молодих людей через різні соціальні інститути (наприклад, молодіжні організації), які є організаційною базою для інституціональних форм громадянської активності. Зазначено, що визначальними характеристиками громадянської активності молоді, які можуть змінюватися під дією державного впливу, є: цілі, мотиви, сфери та рівні реалізації, предмет впливу, зміст, інтенсивність, конвенціональність. Складовими громадянської активності молоді виділено такі компоненти: ціннісно-мотиваційний, когнітивний, особистісний та операційний. Доведено, що серед суб’єктів формування та розвитку громадянської активності молоді провідну роль відіграє держава як основний інститут політичної системи суспільства. Визначено сукупність принципів, які на основі комплексного підходу забезпечують успішне визначення завдань державної політики щодо формування та розвитку громадянської активності молоді, методи та головні її функції (цільову, стимулюючу, контролюючу, коригуючу та інтегруючу). Показано, що зміст державної політики щодо формування та розвитку громадянської активності молоді визначається завданнями органів публічної влади, а також комплексом засобів та інструментів (організаційних, економічних, фінансових, політичних, психологічних тощо), які держава має у своєму розпорядженні. Встановлено основні напрями здійснення управлінського впливу з боку держави на формування та розвиток громадянської активності молоді: внутрішні складові громадянської активності, зовнішнє середовище та інші суб’єкти формування та розвитку громадянської активності молоді. Доведено, що державний вплив на формування та розвиток громадянської активності молоді передбачає виконання комплексу управлінських, організаційних, соціально-економічних та інших завдань як складових ефективної реалізації державної молодіжної політики.