Обмежена осудність в кримінальному праві: проблемні аспекти

Abstract

Проблема кримінально-правової оцінки психічних розладів, що не виключають осудності, у осіб, які вчинили суспільно-небезпечні діяння, відноситься до числа комплексних міждисциплінарних проблем психіатрії, психології, юридичної науки. Історичний досвід вивчення категорії обмеженої осудності свідчить про те, що в період кардинальних змін суспільноекономічного ладу спостерігається стрімке зростання злочинності в цілому і, особливо, пов’язане з психічними відхиленнями, що мають тимчасовий характер і спричинені таким змінами. Постає проблема взаємозв'язку категорій осудності та неосудності, яка до теперішнього часу є однією з найгостріших в теорії й практиці застосування кримінального законодавства. З метою створення комплексного правового регулювання питань призначення покарання і застосування примусових заходів медичного характеру необхідним є дослідження даних категорій та їх чітке правове визначення. У розділі 1 роботи досліджується історичні аспекти концепції обмеженої осудності. Розділ 2 присвячений особливостям дослідження обмеженої осудності в межах специфіки даної категорії. У розділі 3 досліджуються особливості притягнення до кримінальної відповідальності, призначення та відбування покарання особами, визнаними обмежено осудними. Наукова новизна випускної кваліфікаційної роботи визначається тим, що в ній здійснено детальний аналіз кримінально-правової характеристики стану обмеженої осудності, його медичного та юридичного критеріїв у тісному зв’язку між собою. У роботі на базі основних положень теорії кримінального права, аналізу судової практики обґрунтовується низка положень і висновків, що мають важливе теоретичне і практичне значення, удосконалено: 1) положення про більш послідовне і ефективне правове регулювання примусового лікування осіб з психічними розладами, що не виключають осудності 2) систему найбільш поширених психічних розладів, що лежать в основі обмеженої осудності. Зроблено висновок про використання організаційних та правових можливостей суміщення примусових заходів медичного характеру з таким видом покарання як виправні роботи.