dc.description.abstract |
Віра у визначальну роль загальнолюдських цінностей у людському житті має розглядатися як консолідуючий мотив, що покладає на себе гуртуючу роль в одухотворенні соціуму. Оскільки сутність духовності не стільки екзистенціальна, скільки соціокультурна, для праксеології та методології соціального пізнання пошук тих життєвих істин, що здатні нас об’єднати і заміщення тих сентенцій, що нас роз’єднують має складати основу фахової підготовки соціальних працівників. Тож, можна очікувати на істотні результати лише через взаємодію науки, філософії, політології, соціології, релігії, мистецтва в контексті вивчення потреб пересічної людини. Сподіваємось, що висловлені в тезах ідеї містять соціально зорієнтовані перспективи ствердження людяного світу, оптимізують стосунки між поколіннями, спонукають до міжособистісної гармонії і стануть ефективним доробком соціогуманітарних наук у розбудову гуманного суспільства та морально-етичну підтримку відповідальної (перед собою, родиною, країною та глобальним світом) особистості. |
en_US |