Пермакультура як філософія сталого природокористування

Abstract

Слово «пермакультура» походить від словосполучення «довготривале сільське господарство» (permanent agriculture). Пермакультурі системи є функційно взаємопов’язані, а завдяки саморегуляції, для їх підтримання потрібно менше зовнішніх ресурсів. В сільськогосподарських системах поєднують різні види рослин (надаючи перевагу багаторічним) і тварин, зберігають осередки дикої та недоторканої природи в межах господарства. Родючість ґрунтів регулюється завдяки симбіотичній азотфіксації, контролюється ерозія ґрунтів, економно використовуються водні ресурси, а також пропагуються системи безорного землеробства, що підтримують родючість ґрунтів. Пермакультура збагачена філософськими концепціями співіснування людини і Природи, та в певній мірі має свою окрему філософію, є окремим образом мислення.