dc.description.abstract |
Історія українських грошей бере свій початок з часів Київської Русі. Назва «гривня» походить від прикраси із золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто – на «загривку»). Частіше за все це були м’яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю. Інша версія походження гривні – це голова худоби (грива), що була еквівалентом вартості. Крім того, гривня мала властивість ділення на менші монети, а саме: 1 гривня дорівнювала 25 кунам, 50 різанам, 20 ногатам і 150 віверицям. З Ⅺ ст. в обігу Русі були так звані «київські» гривні, які мали шестикутну форму і важили 150 г. срібла – ці гроші існували до татаро-монгольського нашестя. Крім того, існували й «новгородські» гривні. Вони мали вигляд довгих срібних паличок і важили 240 г. Перехідною була «чернігівська» гривня, за формою схожа на «київську», а за вагою на «новгородську». Найцікавіша форма була у «волзької» гривні: майстри створювали її у вигляді маленького човна |
uk_UA |