Фінансова система Київської Русі

Колєватов, О. О.; Васильєва, А. В.

dc.contributor.author	Васильєва, А. В.
dc.contributor.author	Колєватов, О. О.
dc.date.accessioned	2023-05-16T12:45:26Z
dc.date.available	2023-05-16T12:45:26Z
dc.date.issued	2022
dc.identifier.uri	http://ir.stu.cn.ua/123456789/27655
dc.description	Васильєва, А. В. Фінансова система Київської Русі / А. В. Васильєва ; наук. керівник О. О. Колєватов // Юність науки – 2022: соціально-економічні та гуманітарні аспекти розвитку суспільства : зб. тез ХIІ Міжнарод. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених (м. Чернігів, 15-16 трав. 2022 р.). – Чернігів : НУ «Чернігівська політехніка», 2022. – С. 350-352.	uk_UA
dc.description.abstract	Історія українських грошей бере свій початок з часів Київської Русі. Назва «гривня» походить від прикраси із золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто – на «загривку»). Частіше за все це були м’яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю. Інша версія походження гривні – це голова худоби (грива), що була еквівалентом вартості. Крім того, гривня мала властивість ділення на менші монети, а саме: 1 гривня дорівнювала 25 кунам, 50 різанам, 20 ногатам і 150 віверицям. З Ⅺ ст. в обігу Русі були так звані «київські» гривні, які мали шестикутну форму і важили 150 г. срібла – ці гроші існували до татаро-монгольського нашестя. Крім того, існували й «новгородські» гривні. Вони мали вигляд довгих срібних паличок і важили 240 г. Перехідною була «чернігівська» гривня, за формою схожа на «київську», а за вагою на «новгородську». Найцікавіша форма була у «волзької» гривні: майстри створювали її у вигляді маленького човна	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.publisher	Чернігів : НУ "Чернігівська політехніка"	uk_UA
dc.title	Фінансова система Київської Русі	uk_UA
dc.type	Working Paper	uk_UA